Як втрачаються друзі

Як багато у вас друзів? 10? 20? а справжніх? таких, аби відчувалося, що людина ця буде вам другом навіть за 1000 кілометрів, чи на іншому кінці світу?

А хто такий справжній друг? Яким критеріям мають відповідати ваші з людиною стосунки, аби зарахувати їх до дружніх? Пропоную свій варіант погляду на речі, і життєву практику як друзями стають і як їх втрачають.

Є поняття, яким неможливо дати визначення. Наприклад любов. Скільки слів не сказати, завжди буде мало, або будуть непокриті аспекти. Я задумався, чи є таким поняттям дружба. І подумав, що якщо в дружбі залишаються недосказаності, якщо вам не зрозуміло, що ж повязує вас з цією людиною, то це мабуть не дружба. Любов може підпадати під таке визначення. Вроді і різні ви з людиною, а тягне вас до неї, ну чим не варіант? А в дружбі таке буває? Якщо ваша відповідь так, то це для мене не дружба. Це або любов ;), або якесь збочення. Інколи цікаво спостерігати за чи спілкуватися з людиною, в якої погляди кардинально протилежні нашим, чи ми таку людину не розуміємо. Цікаво взяти участь в чомусь новому. Але чи уявляєте ви постійні стосунки з такими людьми? Чи захочеться вам їхньої такої дивної поради в важкий момент, коли навіть мама тато бісять своїми порадами, але хочеться з кимось поговорити?

Я не люблю приказку "друзі пізнаються в біді". В біді вас виручає той, хто потім буде мати з вас користь. Коельйо гарно це сформулював. Це як банк, самий великий і надійний в світі. Банк послуг. Хтось робить послугу вам. Ніби і просто так, але насправді він кладе послугу на депозит в банк послуг. Коли прийде ваш час, ви будете змушені депозит повернути, і взяти новий. Всі працюють на банк послуг. І якщо хтось не платить вчасно - він більше не рахується його клієнтом. Невчасно погашений кредит - і всі користувачі банком, повязані складними стосунками, знають, що ви несплатопроможний, що ваші рахунки закрито, і ви більше нічого не варті. Ніхто не дає вам кредиту, і ви опиняєтеся на обочині життя. Ви - вигнанець суспільcтва. Чим більша ваша банківська мережа, тим вище ви на соціальній драбині. Цікава теорія? - Мені так. Я відчуваю межу дружби і банку.

Дружба - це просто так. Це не обовязково допомога в біді, бо обєктивно друзі дуже часто просто не можуть нічим допомогти. Жертвувати собою заради друга? Залишимо це для мильних опер. Якщо ви друзі, то друг має цінити вас так само, як і ви його, і не дозволити вам всілякі дурацькі жертви. Всі ж ми дорослі люди.

Дружба - це коли людям цікаво разом. І вони можуть відкритися, не ховаючи нічого для себе. Це коли вони кажуть правду в очі, і не залишають своєї думки тільки для себе. А якщо лишають свою думку, то тільки для того, аби розказати пізніше, коли це не буде так критично. Так, друзі мають своє життя. І дружба не означає, що ви маєте бути в курсі усього, що відбувається з іншою людиною.

Аби не бути голослівним (роздумів достатньо вже), для мене в дружби є кілька ознак. Якщо умови виконуються - ми з людиною друзі. Інакше - ні.
- розуміння один одного;
- інтерес до того, що відбувається з людиною, і що відбувається в неї в голові;
- наявність спільних подій і планів.

Останній пункт для мене самий критичний. Він фактично передбачає виконання попередніх. Якщо ви плануєте щось разом - ви один одного розумієте, поважаєте, і інтересуєтеся життям людини (погоджуєте з нею плани, прислухаєтеся до її ідей). У дружбі можуть бути більш активна і пасивна сторона, але вони мають бути рівносильними.

І підсумок. По моїй шкалі цінностей моїх друзів можна порахувати на пальцях однієї руки. За останніх 3 місяці я майже втратив одного. Майже, бо сподіваюся, що не все ще втрачено. Але так має бути - друзі мають бути самі-самі, тому не треба боятися це від себе відрізати. Друзі втрачаються, якщо гасне інтерес і нема спільних планів...

З Воскресінням Христовим!!!

Ну от ми і дочекались цього найбільшого в році свята - Паски, чи Воскресіння Господнього :).
З цієї нагоди хочеться привітати Всіх з цим чудовим світлим і радісним святом, що символізує відродження життя.
Бажаємо Вам відсвяткувати по справжньому, провести ці дні у своє задоволення і наїстись всього всього смачнючого ;)!
Також нехай це свято Воскресіння принесе у ваші душі тепло та мир.
ВЕСЕЛИХ СВЯТ!!!

Тільки для своїх

Привіт Всім, якщо Ви тут і читаєте цю статтю, то значить Анна і я додали Вас в групу людей, які мають доступ на цей блог. Від сьогодні блог стає більше схожим на приватний щоденник. Власне, він таким і планувався з самого початку. Але за останні дні цей задум хотіли поламати "погані люди", які почали "мочити" нас вредними коментами і придиратися до слів. Доволі цікаве заняття - приходити на нашу сторінку і не погоджуватися з нашою думкою, писати гадості і чекати на відповідь? Риторичне запитання - невже ми їх сюди кликали? Якщо мені не подобається якийсь ресурс - я на нього просто не ходжу :).

Але це з вічних історій - такі люди є, і будуть, і боротися з ними, видаляючи коменти, нам зовсім не хочеться. Ми не прагнемо популярності, ми не ведемо цей блог для когось, насамперед він для нас, такий собі онлайн щоденник подій, які нас зачепили. Ми ділимося цими подіями з людьми, яких знаємо, і чия думка для нас цікава. І нам не сподобалося нав’язування якоїсь боротьби поглядів і негатив, який на наші сторінки спробували принести. Ми - ЗА різні думки, і коли аргументи цікаві, вагомі, чи просто такі, про які ми не подумали - ми за спілкування.

Від сьогодні доступ лімітований по емейлах. Власне, не про всі емейли згадалося першого разу. Тому якщо хто захоче приєднатися до "спільноти" - хай контактують з нами. Такий собі "междусобойчик", тільки для своїх. Дякуємо, що Ви з нами.

Львівський вікенд

Минулі вихідні ми вирішили провести у своє задоволення, тим більше, що прийшла весна і так приємно ніжитися у промінчиках теплого сонечка і дивитись на цей весняно-яскравий колір молоденьких листочків та трави. Так от, в неділю ми пішли до центру Львова, а потім подалися в парк Культури на місцеві атракціони, чи краще сказати на каруселі :). Відчули себе дітлахами :))). Покатались на чортовому колесі і ось який краєвид нам відкривався, з цього просто "гігантського " дівайсу (Р: "дівайс" - ледве вище сусіднього 9-ти поверхового будинку :), я був здивований коли ми таки піднялися і побачили кришу того будинку):















А ще ми катались на каруселі "Вальс" - в народі блюдечка. Цікава штука, туди була найбільша черга і зі строни виглядає воно страшно, зате купа фану :). Р: - сідаєте в блюдечко, і починаєте ковбаситися. блюдечко з зміщеним центром мас, а платформа, на якій блюдечка закріплені - ламаної форми. відповідно виходить вверх-вниз і навколо осі в напрямку центру мас. якщо ще й нахилятися, то деколи відцентрова сила виганяє всю кров кудась в спину, прикольне відчуття.

Потім ще були Львівські гірки і орбіта.
Загалом - купа фану :) і цікава прогулянка. Були ми не одні а з Софійкою та Іваном. По останніх даних всі залишились задоволеними. Р: - На жаль, відео получилося обємне, тому викладати на блог не будемо. Але що кумедне - то точно, не можу дивитися без сміху. А ще ми каталися на "львівських гірках" (те, що Анна назвала гірками просто), ну типу 2 горбика по 1.5 і 2 метри відповідно. Адреналін виділяється тільки коли бачиш як батьки не дивляться за дитиною, а вона лізе під "поїзд" :) "Орбіта" мутила мене аж до дому.

Р: - по ходу ми ще фотографувалися в центрі - там висадили квіти, і стало нярядно. їли в пузатій хаті (там сезон вишень вже відкрито, того ми їмо вареники з вишнями). кілька фоток + факт - в суботу ми були в Таксі-Марсель. класний заклад, даремно ми стільки часу попри нього ходимо мимо. за 5 грн так афігенна порція дерунів - 6 штук + ціле блюдце сметани. дуже гарно подають, прикрашають. ще в них їли блінчики з повидлом - ням ням ням, наїлися напилися, за двох заплатили 36 грн. підемо ше, єдиний недолік - там курять, тому тре сідати подалі від курящих. зате чисто і не самообслуговування (хавку приносять).

Ввечері ми замутили печену картопельку з салом вдома, ням ням ням :). Але от з буднями прийшла і дощова погода. Радує, що це тимчасово і всетаки ми наближаємось до літа ;).
А основна новина - ми їдемо на море майже за місяць :), тобто 21 травня на цілих 12 днів :). Р:- Не будемо скромними - на 12 днів, в 5-ти зірковий готель, з як мінімум 3-ма непрочитаними книжками які також купили на вихідних, і настроєм афігенно відпочити. Наді велике дякуємо за пошук, консультації і оформлення туру! Ото буде коли відлежатись і відпочити по справжньому. Настрій чумайданний, рахуємо дні ;).

Побутові проблеми

Чи траплялося Вам стикатись із неочікуваними сюрпризами Made by Neighbors?

Розказую :), минулого тижня в понеділок ми приїхали додому у Львові вже по 10 вечора. Сповнені надією, що зараз смачно повечеряємо, і підемо спатки. Але ще на сходовій клітці мою увагу привернув відкритий електричний щиток, і відсутність однієї з чотирьох коробок. Як тільки ми відкрили двері своєї квартири, то зрозуміли, що світла немає у квартирі. Перша думка - вибило пробку, ну попереключали атомат на лічильнику в квартирі - результату нуль. Пішли до щитка, а там пробка вроді є, але коробки немає. Постукались до сусідів за стінкою (там студіки живуть), хлопчина розказав, що на вихідних пропадало світло у сусідів навпроти (дідок з бабцею, які вже одного разу чіплялись, щоб ми лампочку вкрутили на площадці, бо їм важко, ми тоді тільки поселились до речі, і просто не мали навіть отої лямпотрочки вдома, не встигли одним словом нічого зробити, але вислухали по повній ;)) і оті сусіди щось там ремонтували. Той таки хлопчина сам подзвонив до них і запитав, що то таке було. Спершу ми не розуміли в чому суть. Пробували вкручувати різні пробки. Взагалі-то мене здивувало, що дідок нам пробку добру виніс, бо зазвичай такі старші люди ще й скупердяї рідкісні ;). Але згодом ми все второпали. Так от, ситуація була наступна:

На вихідних, виглядає, що не пізніше суботи і не раніше ранку п’ятниці, у цих стареньки пропало світло. Вони мучились мучились, а потім покликали майстра-ламайстра, який поліз до щитка на сходовій (чого не мав права робити!) і той майстер-ламайстер полагодив світло у стареньких пенсіонерів, але поламав його нам. Запитаєте як - просто відірвав провід який подавав напругу до нашої пробки, чи як там називається той дівайс. Помітив те Роман і щиро, ввічливо попросив кілька разів того дідка дати номер телефону ламайстра. Але дідок немов сказився і почав кричати у нервах, що той працює і несправність у нас в квартирі, а ще у нього три дні не було світла. Якщо прослідкувати потік його думок то стає зрозуміло, що вони апріорі хаотичні. Сусід-студік теж почав нас заспокоювати, мовляв то старший чоловік, який і чути не хотів, що неполадка у нас з вини його майстра. Потім, по ходу розмови стало очевидно, що той ламайстер поламав світло і студіку, але оскільки студік був вдома, то все зразу і благополучно поправилось. А нас залишили без світла :) і без засобів до порятунку. Бо знаєте, в 22:00 ми зрозуміли, що не знаємо навіть номера ЖЕКу, куди можна звернутись за допомогою. Благо, власниця квартири, яку ми винаймаємо допомогла, додзвонившись до ЖЕКу і знайшовши нормального мастра наступного ранку. Втрати наші звичайно невеликі - їжа, яка зіпсувалась в холодильнику, оплата послуг майстра і такі-сякі нерви ;).

Але от скажіть, старші люди, яким потрібно допомагати і яких потрібно поважати. Чому вони не поважають нас? Чому роблять падлянку і потім просто відпираються? Здається тому, що ми ще молоді і як не як даємо собі раду, а у них якась незрозуміла злість і заздрість і ще купа підлості.

Тому будьте пильні своїх своїх сусідів, а то під невинними масками не знаєш, хто ким є насправді ;).

Феррарі повертаються, на вершину

3-ій етап Формули-1 подарував усім вболівальникам Феррарі (серед яких, безумовно, і ми) радість дубля улюбленої команди, перше місце Райконена в заліку пілотів, і 1 очко відставання від БМВ в командному заліку. Ну що ж, непогано ;)

Гран прі було цікавим на перших 3 колах. Гальманутий старт Хемілтона (пишуть тепер, що бідоха не те натикав, і стартувати помішала запущена система уникнення зупинки двигуна), таран Алонсо ззаду (у виконанні того ж Хемілтона), потрясний обгон Райконеном Кубіци на першому колі, на одному тільки класі. Власне тоді і вирішилася доля гран прі. Тримав кулаки за Масу - аби все таки доїхав. Цього разу було чесно все одно хто з двох пілотів Феррарі виграє - головне аби це був дубль. Очки були дуже дуже потрібні, і все сталося якнайкраще.

На подіумі пілоти були на диво некрасиві. Шумахер, звісно, теж був не модельної зовнішності, але Маса і Кубіца - це ще ті тіпки. Перший маленький і схожий на мавпочку, другий високий і страждає облисінням, такий собі справжній цирк. Райконен на їх фоні дійсно як модель.

На подіумі так не вистачає Шумі, його деригування під гімн Італії і фінального переможного стрибка. Таке враження, що він забив копірайт на ці елементи, і всі бояться їх повторити. І я розумію чому бояться - того ж дня всі газетні і телевізійні писаки і знімаки напишуть і покажуть, що от він, такий сякий, зазіхнув на славу самого Шумі, і типу хто він такий, аби це собі позволяти? От стане 7-ми кратним чемпіоном світу, тоді хай валяє, скаче і деригує :). Сміх, звісно, але резонно.

А ще я помітив Шумі ніколи не вилазив з кокпіту такий червоний, як Райконен. Райконен після гонки - як варений рак. Ледве встигає відійти за 15 хв до прес-конференції. Єдиний момент, коли в Айсмена (Iceman) видно такі людські ознаки перевтоми. Кімі молодець, як я не любив його в МакЛарен, так же сильно люблю в Феррарі. Він підійшов до команди ідеально, з своїм червоним кольором :).

Нарешті преса заговорила про те, що один вдалий сезон (хай навіть і успіх) - це ще не правило. Хемілтона і шкода ніби, але, з другої сторони, хлопчик тепер не зазвіздиться. Хай поїсть і гіркої кашки, краще буде їздити далі.

Ідея, яка вбиває, зводить з розуму - Алонсо в Феррарі. Всі кажуть НІ, а воно таки хоче. Нагадує жарт Сердючки - поїзд їде, а воно лізе. Ну куда ж ти лізеш, підле іспанське кодло? Мало історії з МакЛареном, адже не без твоєї допомоги команду штрафанули на купу мільйонів? Таке підлюччя тре давити ;) Думаю, цей сезон буде гарним йому покаранням. Все таки в Формулі головне командна гра, і особисті амбіції мають їй підпорядковуватися.

За перемогу!