Велика весняна прогулянка

Ура! Весна уже розлилася по Україні сонцем, квітами і зеленою травичкою, яка вилазить з-під минулорічного листя. Зараз взагалі унікальна пора – в лісі можна пошарудіти листям, а можна вдихнути свіжого аромату квітів, що витягують свої ніжні головки до ще не дуже теплого, але вже такого ласкавого сонця. Вітер поки ще не рятує від жари, а навпаки несе в собі прохолоду зими, надуваючи в голову весняних думок і емоцій.
Зрозуміло що ми з Анною не могли не піти на підсніжники. Я вже скільки себе пам’ятаю не забуваю піти весною на підсніжники, так само як зимою по ялинку :-). Гарна традиція останніх років – ходити туди вдвох. Ми вирішили поділитися фотографіями з нашої прогулянки, віддавши фотографії квітів Анні, а фотографії весняного лісу мені. Тому –дивіться на блогу Анни великий варіант фотографій, і її варіант розповіді. А я в себе вивішую анонс – поле підсніжників і крокусів, гордо стверджуючих, що весна вже відбулася.
Не можу спокійно дивитися на цю красу, хочеться біля неї і зостатися.

Ліс уже проснувся, забарвившись своїми весняними кольорами. Жовте листя, зелена трава, і вода, яка змішує всі кольори, утворюючи новий, і передаючи кожен неповторно. Вода це така сама невід’ємна ознака весни, як і … а що ще для вас є ознакою весни? Я витримаю інтригу, і покажу вам це на фотографіях.

Мене завжди манила вода. Мабуть недаремно я кілька раз мало не втопився, але так само фанатично продовжую любити воду. Воду різну - спокійну …

Воду в русі …

(остання фотографія – об’єкт особливої гордості: вода в фокусі, картинка позаду злегка розмиту, даючи можливість сконцентруватися виключно на воді, підкреслюючи її силу)

Воду як колиску життя …
(це жаби не забули подбати про своє потомство, відклавши ікру. Місце вибрано ідеально – не дуже глибоко, не в течії, про жабенят гарно подумали - факт. Зблизька видно чорну цятку всередині кожної кульки – це і є пуголовок, що ось-ось почне махати хвостиком в ритм життя)

Воду як фантасмагорію …
(самому було важко розібрати де ж що насправді)

Ну як, не забули ще про особливу ознаку весни? Ось вона – мій собака на прогулянці в лісі разом з нами !!! :-)

Ну це, звісно, жарт, а ще один невід’ємний символ весни - бджоли на квітах! – що може бути більш весняним, і звучати більш весняно?

Я пішов вибирати, що з цього всього поставити собі на заставку, адже весна уже за вікном, і отже, на роботі ;). А ще 21 березня - 1,5 роки як ми з Анною разом. І як не сказати, що весна – пора краси і кохання?
P.S. Приймаються ахи, охи, і вітання :-). Пишіть.