Пікнік-09. Утрьох

Комуністичні часи подарували нам гарні свята для трудящих - це мабуть останнє, за що ми щиро вдячні великому і нерушимому :). 1-2 травня - рай для лінивців, і ковток свіжого повітря для всіх тих, хто засидівся в офісі і ще не мав можливості насолодитися чарівною весною 2009. Чотири дні вихідних - з пятниці по понеділок прирівняли в тривалості тиждень робочий, і час відпочинку. І цим було гріх не скористатися.

Отже, сезон виходів на природу-09 оголошено відкритим! У "оновленому" складі, великою сімєю. Куди йти довго не вирішували - саме близько від нас Стрийський парк, туди і помандрували. Місцями навіть дивно, що люди в нас так мало відпочивають в парках. В межах міста взагалі мало-де можна відпочити, і, як не дивно, за кожним деревом люди не сидять. Звісно, не Долинський ліс, і потічка нема, аби похлюпатися. І машини десь там далеко чути. Але все решта - те, що треба - спражня весна, великі дерева, кропива, і жучки.

Олеся традиційно спала в колясці, поки ми їхали на місце, але далі спати відмовилася. А ви би спали якби навколо було стільки цікавого і нового, і ви на свіжому повітрі, під великим-великим дубом? Тому всі 3 години, що ми ховалися в траві, наша малявка активно спілкувалася, роззиралася, захотіла їсти, і отримала, що хотіла - минулого тижня ми купили слінг (для тих хто не знає - кусок матерії, що перекидається через плече, фіксується двома металічними кільцями, і утворює для дитини гамак - носите, як хочете - вертикально, горизонтально, спереду і за спиною. Дуже зручно, якщо потрібно дитину погодувати не в хаті - вмощується вона там дуже зручно, і закриває груди повністю, тому ніякої незручності чи дискомфорту. Виробники стверджують, що так дитина перебуває в анатомічно правильному положенні, ну десь так воно і виглядає), тому проблема з годуванням не виникло. Перше годування не в хаті :) Перший пікнік. Перший комар, який хотів залетіти в люльку. 

І взагалі, час коли татусь вдома доні мало випадає поспати - коли вдома, то вона використовує час по максимуму, аби насолодитися увагою обидвох батьків. Спимо хіба коли інтенсивно їдемо в колясці. Якщо зупиняємося - значить, щось цікаве, і треба роздивитися,  що саме :).

Наші досягнення за 2.5 місяці:

 - набрали майже 3 кг;

 - виросли на 10 см;

 - перехворіли нежитем, діатезом, нам прищемили пальчик замком від курточки і налякали всілякими болячками;

 - почали сміятися і інтонаційно відповідати, цілими реченнями, абзацами і диктантами;

 - голову тримаємо скільки нам хочеться, і коли нам хочеться, бо коли не хочеться, то не тримаємо - лінуємося;

 - перевертаємося на бочок і не терпимо лишатися самі, - спершу сваримося своїми дитячими словами, потім кричимо а на кінець плачемо так, аби сусіди чули.