Великдень

Минулих вихідних весь світ святкував велике свято Воскресіння Господнє. Ми, звісно, не виняток, тим більше, що свято таке гарне і весняне. Кошики повні смакоти, радість на душі, закінчення посту, та і просто перебування в рідному місті з батьками і близькими - це неодмінно приємна святкова атмосфера.

У такі свята хочеться, щоб цілий світ зачекав :). Хочеться відкласти подалі всі нагальні справи, плани, і просто розслабитись, що ми і зробили.

Олеся вперше свідомо побувала в церкві, на свяченні Пасок і на Великодній службі. В суботу на свяченні Пасок дитина була чемною і тихою, мабуть, через нову обстановка, багато всього цікавого та незнайомого. Олеся чемненько сиділа в мами на руках і розглядалась по сторонах, а коли священик покропив її водичкою, то чемненько почала злизувати крапельки води з носика :), потішна таки картина.

А от в неділю не все було так спокійно :). Олесі вистачило на 5 хвилин, а далі їй захотілось гуляти і бавитись на качельках та гірках, що, відповідно, привернуло увагу багатьох людей. Татко допомагав Олесі вийти на вершечок гірки по сходах, на що інші батьки дивились трохи скоса, але Олесі до того діла зовсім не було :).

Р: В результаті:

- ходили кататися на качельки;

- ходили вверх вниз сходами від гірки для зїжджання;

- ходили взад вперед, і навіть деколи падали;

- забиралися до мами і тата на руки;

- тішилися зеленим листочкам, весною і Пасхою;

Тепер попереду літо і тепло, цілі дні гуляння і пізнавання світу, і ми дуже чекаємо, коли нарешті сонечко почне нас загрівати своїми теплими промінчиками.

Р: Попереду море, і купа планів. І завжди так класно посеред робочих буднів забути про них зовсім, і відволіктися на велике Свято.