Давненько нічого не писали, отож потрібно якнайшвидше виправляти ситуацію :).
Минулих вихідних вся Україна святкувала 18 річницю своєї Незалежності. Можна багато говорити про те, яка у нас зараз незалежність і таке інше, але головне - вона є і це те, заради чого боролись і гинули наші діди та прадіди і не тільки. Тому всіх ще раз з Незалежністю :).
У Львові святкування розпочались ще в четвер. Біля Монументу Слави ввечері виступав "Танок на Майдані Конго". Ну так як ми тепер недалечко живемо, то відривались на кухні та на балконі, нам чути все було дуже добре :). Народ ревів, такий драйв - просто неймовірно. На концерт з Олесею ми поки не ризикнули, вона ще боїться темряви, та і всіляких людей там повно (читай з пивом та літаючими пляшками).
Решту днів концерти проходили у Парку Культури, а нам і далі все чути :). Ну що сказати, вартим уваги був лише концерт Руслани у понеділок ввечері, але знову вже було темно. Також у центрі був фестиваль, але туди ми не потрапили. А от опісля був салют із салютних гармат військової академія, яка теж знаходиться недалеко від нас... Такого звуку ми ще в житті не чули, насправді якби не кольорові вогні у небі, то ми б напевно побігли шукати бомбосховище. Це було страшно і ми зразу уявили, який це жах, коли на дворі війна. Роману довелось ховатись у ванній з Олесею, бо вона дуже вже налякалась, а вікна і двері у кімнаті не рятували.
Ще варта окремої згадки, як її назвали - зоря Прикарпаття Зоряна Юдишин, на її 2 останні пісні ми потрапили у Парку Культури. Ця "зоря" не придумала іншого звертання, як - люди... Ми ще довго гиготіли у відповідь. Звізда на сцені і звертається до глядачів - "дорогі люди, я така рада співати для людей, я так люблю співати для людей..." і в тому ж дусі. Ну не дивно, що на неї дивились всього то пару чоловік з кількох лавочок, бо від такої звізди аж пориває :))).
Ще у понеділок зранку ми дивились парад у Києві по ТВ. Ги ги, натішились, як наші солдати гавкали. Смішно, бо по надривних обличчях читається тільки гав гав гав, та що тут казати, під вікнами такі самі живуть :), ми їх любляче гавчиками називаємо :). Техніки до Києва навезли і всі бажаючі могли по ній лазити, бо грошей на пальне не вистачило, аби ту техніку по Хрещатику прогнати :). Для дітей маса фану, та і для дорослих теж ;). Сумно тільки, що шаблон залишився радянський, тільки стяги змінили, але будемо сподіватись, що це все колись мине у небуття ;).
Погода не дуже потішила на вихідних, зате тепер знову сонечко і літо ще не скінчилось, а взагалі головне, щоб літо завжди залишалось у наших душах ;)!
