- спати скільки хотіти, вставати коли дуже хочеться або гамати, або пісяти (перепрошую);
- відпочинок без правил - хочемо, читаємо книжку, хочемо - не читаємо і тулимося один до одного, хочемо - говоримо, і ніякого планування на часу. Треба кудись іти? - а це не може почекати ще мінімум 2 годинки - ну куди реально спішити?
- можна прочитати цілу книжку, з одного підходу. Воно якось навіть швидше читається удвох. Анна прочитала Барбару Делінські "Повернення". Я прочитав Колін МакКалоу "Янголятко". Враження в обох гарні залишилися. "Янголятко" можу порекомендувати тим, хто любить нетривіальне чтиво - дуже динамічно, моментами радикально, врозріз з прийнятими нормами моралі, деколи навіть провокативно, і дуже цікаво. Розвязка навіть трохи містична - рекомендую!
- можна піти в центр. Офігіти від львівського центру. Знаєте що нагадує? - Село, в якому знайшли нафту і не знають, куди діти гроші. Тільки в нашій реальності нафту не знаходили, а витратили гроші, які вибили в підприємців. В центрі ввечері світяться жовті фонарики. Гарно. Далі голубим світять гірлянди. Контрастно. Далі зеленим, червоним, білим, синім, - реклами. Болять очі. Далі по деревах розкидані гірлянди так, ніби СантаКлаус упився разом з оленями і вони відбивалися від львівських дерев перед оперним. Дуже криво, дуже однобоко, просто страшно і ніяк не красиво. А в центрі цього хаосу - вона, головна львівська ялинка. З узором, який не повторюється... 3 секунди (може й менше) - блим, блим, блим, - і далі по колу. Синьо-червона. Крива. Іграшок багато, але домінує колір. Короче ми поприкалувалися, обговорили цільове використання коштів і вирішили більше не потикатися до ялинки цього року
- похід в кіно! "Вольт" (по англійськи Bolt) - умора! реальна умора, чи то ми так любимо мультики? від себе рекомендуємо - дуже дотепно, з безподобним українським перекладом (кицька має
характерну українську говірку: Готова? - Нєєє! :) ). Мультик динамічний, і багато яскравого гумору, мені дуже сподобався момент, коли Вольт і кицька випадають з машини, скочуються на галявину, і кицька погрожує Вольту куском пінопласта (який, як він думає, є суперзброєю і може сильно зашкодити. А кицька просто хоче втекти від цього супер собаки, який, на її думку, просто дурний :) ). Вольт тоже не дурак, він її обвів таким "Ой, подивися, заді тебе ковбасне дерево". Крім чисто розважальних в фільмі і драматичні повороти є, коли виясняється, що кицька не втекла з дому за власним бажанням, а хазяї її просто викинули, коли переїждали, і вона риторично питає "І в чому винна бідна киця, навіть без пазурів?"
- отравитися чимось (орієнтовно - чебуреком, хай йому грець, можна було і наступних кілька років спокійно без них обходитися)
- захотіти майонезу до салату з капусти, і поняти що домашня сметана це набагато крутіше, і немає постійної картинки з літер Е перед очима, які просто наповнюють майонез. Спробувати зробити домашній майонез, і спустити його в умивальник (мабуть гірчичного порошку було забагато, хіхі)
- прикрасити хату до Нового року (як не як, гірлянда на 300 лампочок - це по периметру всієї хати, ну майже) і кайфувати ввечері, коли світло виключене, а лампочки собі блимають, і в хаті жара, і нічого не турбує
Побільше таких вихідних і менше робочих буднів. Нас уже троє, але за 1.5 місяця третій/третя тоже зможе насолодитися цим всім уже не з середини маминого животика. Свята наближаються!
