З Новим роком!

З наступаючим Вас новим роком, усіх усіх - без винятку. Вітаємо тих, хто перший раз читає нас, хто читає і не пише, і хто пише коменти, звісно! Останнім ми, звісно, подякуємо окремо - Ваша думка міняє нас, міняє нашу думку, і робить минулий рік таким, яким він був для нас. Ми жили, переживали, писали, переживали події разом з Вами ще раз, і завжди вірили в краще. Перед новим Новим роком це відчуття посилюється, і Вам бажаємо - віри в краще, віри в себе, віри в перемогу добра, і віри в гарні казки! Новий рік - традиційно не День народження. І мабуть задумуватися про те, як пройшов минулий рік варто саме перед Днем народження, але я, як і більшість, про таке згадую саме перед Новим роком - вимальовуються плани на рік наступний. Згадувати насправді легко - треба просто пройтися по темах блогу, а вже за них учепиться память і нагадає про ті всі маленькі деталі, які не описати словами, які були пережиті, пропушені через себе, і аж ніяк не забуті

- минула зима. безсніжна, але з вибриками. Ми якось умудрилися зловити рідкісний момент, коли був сніг, і навіть наробити гарнюніх фоток, завели собі кактусів (оце придумали зимою :) ). З нами ще були Андрій, Юра і Славік;

- весною ми ходили на підсніжники, записалися на права, проводили хлопців до Івано-Франківська, пішли на перші в році пікніки (жоден з них незабутий!), потусували 2 дні з американцем з далеким українським корінням (е-ех, хоч на скелях побували), діждалися першого серйозного Анниного підвищення по роботі, відсвяткували День народження Петрика (25);

- влітку стукнуло 3 роки трудового стажу на СофтСерві, я рішився і зробив пропозицію руки і серця дамі серці ;), ми ходили на пікніки, купалися в озері в грозу, їздили до Чернівців і вперто планували весілля і відпочинок, ходили на город і збирали городину;

- осінню ми танцювали на Дні міста, на власному весіллі, наші душі танцювали від екстазу в Туреччині, ми уже як сім’я вболівали за Феррарі, ми перебралися жити на "корпоративну" квартиру (ми вже 4-те покоління сервівців, які там живуть, а може навіть і старше :) );

- зима добігає до середини, але ми вже встигли відсвяткувати перші "місячниці" одруження, сходити на концерт Білик і трохи звикнути до наших нових ролей.

а ще ми читали, ходили в кіно, воювали на роботі, гуляли в парках і по Долині, їздили навіть до Болехова гуляти, спілкувалися з друзями і будували плани, деякі з великих планів навіть почали реалізовувати, але то тема статей на інші нові роки :)...

Будьмо! Твердою ходою в рік Миші вперед!

А: А ще ми завершили перший рік постів на блозі і об’єднали наші два блоги в один :).

Було багато багато всіляких приємних подій. Я от вже придумала бажання на Новий Рік і можу запевнити всіх, що бажання в Новорічну ніч збуваються, тому не бійтеся їх загадувати, нехай вони і будуть найсміливішими і найнесподіванішими.

Однозначно, рік, що відходить був успішним і щасливим для нас. Тому, бажаємо всім, аби наступні роки були тільки кращими. Не настроюйте себе на спад емоцій, почуттів і життєвих подій, а тільки на їхнє підвищення. Давайте будемо вірити, що Новий Рік принесе нам тільки щастя, успіхи і здійснення всіх наших мрій.

Цей Новий Рік відкриває ще один період квітування життя і насолоди. Сподіваємось, що цього року вдасться здійснити всі задуми і таки нарешті досягнути поставлених перед собою цілей.

Життя тільки починається, тому вперед і без страху :)!

Щасливого і успішного Нового Року всім і зокрема нам!!!

Зачарована - Розчарована

А: Як довго крутили ролики, рекламуючи це видовищне кіно від Діснея "Зачарована". Якщо пам’ять мене не підводить, то ще з літа ми чекали на цей фільм. Найяскравіші кадри, складені абсолютно хаотично, що не відповідає сюжету, зробили свою справу і ми тупо повелись на рекламу. Дитяча казка. Я не проти дитячих казок, я їх люблю, але ця розрахована мабуть від 3+ до 4- ;). Якщо згадати ті ж "Хроніки Нарнії", чи "Золотий Компас", то ця казка - це просто недороблений атстой. Так, мило, наївно, зовсім по дитячому, але після реклами всі сподівання на видовищність і захоплення просто розсипались. Шкода, але більше на таке постараюсь не розвестись. Зал. Синій зал в кінотеатрі ім. Довженка нічим не уступає залам кінопалацу на Театральній, звук сильніший, одним словом кіно дивитись було комфортно. Але тих пару людей, які таки прийли на сеанс (наші ровесники) просто тупо прикалувались протягом всього фільму. Крім того біля нас всадилась пара, в якій дівчина виявилась явною дурепою, що весь час вимахувалась перед своїм хлопцем і рештою народу. Абсолютно невихована львівська панянка (такою вона хотіла здаватись) влаштовувала розборки польотів, вигукувала дурні фрази, на кшталт: "хочу собі такого бурундучка, хі-ха-хо", дибільно сміялась і тупо розкидувала свої ноги, весь час мене зачіпаючи ними. Найцікавіше, що інша людина, коли тебе зачіпає ненароком, то каже просте "вибачте", а ця гіготіла і кричала, що вона чогось розкидає ноги. Потім нам пощисливилось з тією парою їхати додому разом в бусі, тому шоу продовжувалось доки ми приїхали на свою кінцеву. Як бачите, кіно було настільки "ЦІКАВЕ", що абсолютно всі побічні ефекти впливали на глядачів на всі сто. Моє враження - розчарування і фу фу фу. Але настрою такі речі не псують, тому вперед до Нового Року.

Р: я був в принципі проти цього кіна відразу, як побачив перший ролик. Але потім я бачив трейлер ще стільки раз, що вивчив його напамять, особливо фанатів від "Воно їсть її обличчя!"... І що ви думаєте, такої фрази в фільмі просто не виявилося - її переробили! Так само не було багатьох інших фрагментів з трейлера, бо трейлер являє собою нарізку кадрів, не повязаних між собою, складених в інший сюжет - набагато цікавіший, ніж сам фільм.

Фільм постійно пробує зїхати на мюзикл, з співами-танцями і абсолютно безглуздими сценами. Під час такого одного танцю в парку Нью-Йорка головні персонажі встигають потанцювати ледь не з усім Нью-Йорком, побувати на пікніку, покататися на лодках і ще багато всякої дурні зробити.

Відмічу безталанну "резинову" гру акторів. Чим неправдоподібніший вираз обличчя, тим мабуть круче. Навіть мультик, з якого фільм починається, мені здався недоробленим - бракувало кадрів. Одним словом ця казка Діснею - даремно витрачені 40 гривень.

Ну і традиційно трохи лінків. Сайт Діснею http://disney.go.com - виглядає гарно, але дуже тормознутий. Я був трохи вражений, коли подивився які фільми останнім часом випускав Дісней. Це і Скарби нації (сіквел в кінотеатрах вже з Нового року), і Пірати Карибського моря, і Хроніки Нарнії. Не можу не потішити всіх фанатів цього фільму - продовження Хронік Нарнії - "Принц Карибів" виходить на екрани 16 травня, і тут http://disney.go.com/disneypictures/narnia/ навіть можна подивитися трейлер! Так що в Новому році як мінімум одна очікувана премєра уже є, а рік ще навіть не почався! Лічильник показує ще 4 дні - якраз час зайнятися плануванням святкувань!

Тімівський Новий Рік 2008

Мені, як вічному критику і скептику, немає що сказати критичного про вчорашнє святкування. Є тільки море позитивних емоцій від того, як все пройшло, і як ми зустріли Новий 2008 з тімом. Ознакою свята, що вдалося, були люди, які танцювали-відривалися до 2 ночі, завалений серпантинами зал, і повні столи їди, що залишилася після нас. Сьогодні я жалкую, що не спробував шашлика, щасливці, які залишили на нього місце казали, що він був божественний. А в мене місця не було, навіть після потужної пресовки вмісту кишківника на танцполі ;). - шикарне приміщення ресторану Караван (особливо лампи)
- лампа, лампа і ще раз лампа ;) -я її фанат

- і інший інтерєр :)

- щасливі гуляки - ми

На таких подіях треба бути, про них важко писати. Слова не передадуть унікального духу святкування, який був щирим, веселим, і приколістським. Спину мені приємно давить масажер - чесно виграний в "бою", коли наша з Анною пара перемогла дві інші пари - ми швидше всіх пройшли "дистанцію" -я на руках, Анна мене тримала за ноги, посередині дистанції - підзаправка з якогось вогненного пійла, яке я вихлебтав як компотик - дуже вже хотілося перемогти ;) - приз того вартий.

Ще був інший конкурс - я б його назвав "троє за одну", або "грязні танці". 3-оє хлопців спокушали одну дівчину, хлопці - Богдан, Олег і я, дівчина Іра. В Богдана на підтанцьовці були дівчата, в Олега хлопці, а в мене весь зал. Переміг гарний настрій і маса фану, а по оплесах глядачів - я :) (ну все таки недарма весь зал на підтанцьовці). Ідеально гладка плитка на підлозі дозволяла ковзати і крутитися, - навіть проїзд на колінах черех весь зал можна було зробити (що я 2 рази і попробував).- фрагмент диких танців

Ще була маса добрих і веселих слів. Олег О. вибився на вершину мого персонального хіт-параду блискучих промов. Він бажав кожному особисто (чи попарно як оце нам :) ), випромінив масу гарних емоцій і яскравого гумору, зал йому віддячив тим же. Богдан - рушій безлімітного шабашу, фонтануюча таблетка щастя. Були вітання від топів, і оголошення того, що наш Сергій тепере VP Solutions а значить тім чекають перестановки, і в нас буде новий очільник. Осмислення залишу на післясвятковий період, тім щиро тішився росту "найголовнішої тімівської людини".

Ледь не забув. Окреме велике дякую нашому організатору Христині. Вперше цього року ми не були в курсі того, що ж буде на свято. Ми не знали меню, музики - нічого, віддали їй важку ношу організації цього дійства, і вона впоралася на 100 з хвостиком. Відмінна гулянка з відмінною музикою, оригінальним ведучим, салютами і сюрпризом - танцем живота. Танцівниці - великі молодці. Перша дівчинка послизнулася на сходинці і боляче вдарилася, але після короткої паузи запалила зал енергетикою східного танцю. Друга танцівниця вразила потрясним костюмом і танцем а-ля метелик. - танець живота (метелик)

А ще ми курили кальян. Всі сказали дружнє вау - і ті, хто пробував вперше, і хто димить кожного дня. В веселій компанії це особливо весело, аромат яблука приємно лоскотав горло, відео получилося також вау, дим бульбулятор люди пускали носами, ротами і вухами ;) - куря я ...
- ... і Анна

А: Купа фану, на правду купа! Я давно вже так не відривалась. Натанцювалась досхочу :). І це при тому, що була на каблуках. Взагалі я не ношу взуття на каблуках, але тут не було іншого виходу. Зате запальна атмосфера свята не дозволяла сидіти і думати про те, що ніжки болять ;).

Кухня дуже смачна, інтер’єр дуже гарний, а настрій панував просто таки веселющий.
Особливо мені сподобалось, як Роман співав народний варіант "Хто родився в ... вставай наливай", бо назву кожного місяця він просто горланив :), а потім ще і захотів, щоб наливали та випивали всі, хто народився на Землі.

А ще от щойно подивились нереальне відео з Романом в головній ролі. Я щиро регочу, до сліз. Роман - ріспект, ти можеш ;).

Це десь перегукується з ситуацією на нашому весіллі, коли молодий забавляв сам себе і всіх гостей :))). Одним словом свято вдалося на всі 1000%.

Купа кумедних фоток і спогадів. І якщо порівнювати з поперднім святкуванням Нового Року, то це було значно веселіше, хоча і минулий Новий Рік був також дуже хорошим.

Ну що ж, як побажання в Новому Році - аби нам з кожним роком ставало все краще :)!!!

ОДНЕ НА ДВОХ

Ну от нарешті це сталося ;). Я залила всі свої статті на наш спільний блог. Хронологічна послідовність збереглась, коменти також ;), правда коменти довелось просто копіювати і висвітлювати під одним запостаним мною ;))). Не надто просто та все ж :).
І це приємна подія. Тепер у нас справжній спільний блог, один на двох, і життя у нас одне на двох ;).

ВСІХ ВІТАЮ З НАСТУПАЮЧИМИ СВЯТАМИ!!! Починається спекотна зимова пора :).

P.S. Попереднього мого особистого блогу вже немає ;), в прямому розумінні цього слова.

Красива казка The Golden Compass

Вчора ми перенеслися в казку. Я захоплювався цим фільмом з першого кадру трейлера, який я побачив місяців 5 тому. І ми мало не пропустили його показ у Львові. Довелося вчора їхати на Сихів, тільки там був сеанс у зручний для нас час. Попали ми в зал, який ще не відремонтували, і там було холодно, я б сказав навіть дуже холодно. Але фільм захопив настільки, що холоду ми просто не відчували - забули про нього до того часу, поки казка не закінчилася. Мабуть це говорить про фільм краще всіх інших слів, але я мушу додати.

Сюжет - простіше не придумаєш. Не знаю наскільки близько до оригінального сюжету казки зняли фільм, але не залишається сумнівів, що за основу взято дуже просту дитячу казку. Навіть в порівнянні з Хроніками Нарнії ця казка проста. Головні персонажі - також діти, але деколи події розвиваються так, як це можливо тільки в казці - без пояснення чому як і звідки, просто по казковому. Зате як ця казка знята...

Вкотре відходжу від Ніколь Кідман - вона на висоті. Як і в Нарнії у фільмі одні з головних ролей відведено тваринкам. Тільки тут - цікавіше. По сюжету душа кожної людини живе поза її тілом - збоку, у вигляді симпатичної тваринки. Вони нероздільні так само, як душа з тілом, загибель тваринки веде до смерті людини і навпаки. У дітей ці деймони (так називають їх тваринок-душ) можуть легко змінювати форму - від пташки до кицьки. Фантазія розгулюється неймовірно, і так хочеться мати біля себе таку істоту ;) а то до душі важко говорити - часто не чути що вона каже у відповідь :). У Кідман деймоном була мавпочка (див. картинку), з дуже вредним і норовливим характером.

Не втримався аби не пройти тест на офіційному сайті фільму http://www.goldencompassmovie.com/ - моїм деймоном виявився сніжний барс (йолки, прям мріяв аби мені дісталася кицька). Фігня, звісно, але я ще досі під впливом казки.

Окремо відмічу "броньованих" ведмедів. Не знаю скільки часу пішло на екранізацію цих тварин, але вони бездоганні. Їх рев змушував зал трястися, а нас вібрувати на стільчиках. Їх реальність була настільки правдоподібною, що тепер я думаю, я знаю - вони дійсно існують ;).

На жаль фільм провалився в прокаті США, - ну не можуть янкі дивитися нормальні фільми, їм бойовики давай. В світовому прокаті ситуація трохи краща, але 250 витрачених мільйонів фільм поки не відбив ( http://www.kinopoisk.ru/level/2/news/668493/ ). А жаль, так хочеться продовження (закінчення у фільму відкрите).

А: А ще в каталозі Книжкового Клубу ми побачили аж сім томів цієї казки, мабуть вона захоплююче читається ;). Але фільм вибуховий. Я особисто сиділа під шквалом емоцій, нехай навіть і такого простого сюжету. Зате цікаві зйомки і гра акторів роблять свою справу :).
Нещодавно також читала, що католицька церква в США висловила своє невдоволення фільмом і призвала своїх вірян не дивитись його. Говорять, що фільм антирелігійний і взагалі прямо направлений проти церкви.
Сама я католичка, хоча і греко- ;), і вчора весь час слідкувала за фільмом, що ж так обурило церкву. Був один не дуже етичний момент суто в кадрі, коли льодовий ведмідь Бьорк забирав свої обладунки з місцевої Магістерії, то на дверях були намальовані особи людей з німбами над головами, які дуже нагадують святих, або ж апостолів Ісуса. Але загалом, як на мене, то більше жодного натяку на релігію :). Цікаво все ж, що так змусило збунтувати церкву ;)?

А взагалі, раджу всім, хто ще буде мати можливість переглянути цю казку, звісно якщо ваша душа не потребує ніякого напрягу і цінує дитячу простоту :).

P.S. А в мене деймон получився енотом спершу:). Мила тварючка і відкрита, правда не така красива, як сніжний барс ;))). Але, на жаль, не зберегла результатів.
Спробувала вдруге пройти той тест, і получилась от така душа , хі хі хі.
Другий вигляд мені таки більше подобається ;). Судіть самі :), що більше пасує.

Кажу НІ корпоративному новому року

В питанні святкування корпоративного нового року я дійшов до точки кипіння. І прийняв принципове рішення на нього не йти. Про суть конфлікту - коротко.

Список людей, що мали йти на це "свято" подавався заздалегідь (відразу виникає питання навіщо формувати список, якщо повний список працівників завжди під рукою. Звідси висновок - розраховували, що хтось не піде. Навіть не так - що багато хто не піде, аби запхати всіх у те приміщення, яке є). Як результат багатьох ручних операцій копіювання списків 15 людей з тіму були загублені. В буквальному розумінні - на них не приготували запрошення.

Проблема з незапрошеними людьми вилізла одразу, коли інша частина людей отримала свої запрошення. День пішов на зясування ситуації. А вирішення вразило оригінальністю - "непоселених" розсунули по балконах, знову ж таки буквально. Наші люди опинилися на 4 рядах балконів. Не знаю різні там балкони чи ні, але уявіть собі що таке 4 ряд (місця для людей з дуже довгою шиєю).

Відразу оговорюся - моє місце в партері. Вся каша заварилася не того, що конкретно
мої інтереси були ущемлені, а того, що так не робиться з тімом як з однією командою на фірмі, де такі цінності ставляться вище всього (по крайній мірі так декларується).

Я спробував добитися офіційного пояснення позиції відділу персоналу. В результаті це переросло у зясування ситуції з керівником відділу і через нього (як посередника) з відділом персоналу. З моменту відсилання листа пройшла майже доба. Ситуація ускладнилася сьогодні зранку, коли нам запропонували 5 посадочних місць (і це на 15 людей!) в залі. Запропонували у варіанті - кому не подобається, хай прийде і візьме інший квиток. Розрахунок на те, що я візьму квиток і заткнуся? А інші просто проковтнуть і будуть сидіти все "паті" поруч з незнайомими людьми.

Ні, дякую. З мене досить. І ніж писати про те, що мені не сподобалося на дійстві (я й майже впевнений що при такій організації воно буде ацтойне), я написав що мені не подобається такий підхід всередині фірми, де я працюю. І я спокійно обійдуся без таких святкувань, зекономивши 3 години особистого часу в пятницю ввечері. Мене достало навіть не те, що так сталося цього разу, а те, що так стається кожного разу. Відділ персоналу працює так, ніби я від них щось хочу, а їм цього ну ніяк не треба.

Негарно сваритися попри таке свято, жену від себе негатив геть, настроююся на інші святкування, не повязані з некомпетентними людьми

Я люблю вихідні + Що подарувати + Що подаровано

Не знаю чи ви помічали, али вихідні проходять дуже швидко. Незалежно чим ви займаєтеся - чи то важко працюєте, чи просто ледарюєте перед екраном телевізора. Ми цих вихідних займалися всім потроху, і майже не вилазили з хати. Анна наготувала купу всілякої смачнятини, не можу не назвати що ми їли плов, борщ (справжній український борщ бордового кольору!), вареники з картоплею з сиром і з вишнями. Кицю, дякую за все ;) Минулого тижня прибиральниця на кухні подивилася на мене (є в нас одна дуже приємна тітонька, з якою навіть можна поговорити, і яка кожного на її поверсі знає по імені, де сидить, і яка в нього кружка :) ), і сказала, що я нарешті поправився. Жах, звісно, доведеться сідати на дієту. Але, мабуть, з весни, бо зараз я тільки приївся ;)

На свій рахунок я запишу прибирання і прикрашання хати. А. і Ю. лишили нам у спадок дощики, і маленьку штучну ялинку. Їх я в суботу вирив в шафі, і не втримався від новорічно-різдвяного імпульсу - нарядив квартиру. Так що свята до нас прийшли уже :), плюс на базарі купили велику гірлянду, і завішали нею всю стіну (фотографія тут же). З ялинкою була ціла історія. Я говорив по телефону, і розплутував гірлянду. Звісно, гірлянда була включена - інакше розпутувати її не так цікаво, а так - світиться, мигає, і процес йде веселіше. Розпутав, далі треба її назад на ялиночку запутати. От на запутуванні халепа і сталася - мене тріпнуло током. І так тріпнуло, що відпускати не хотіло ;) - вчепилося за мізинець, і било, било, било. Ну я вижив, ги. Як потім вже зясувалося, одна лампочка розбилася, і замість скла лишилося два оголені контакти, якраз для мізинця.

На вихідних почали шукати подарунки на Миколая... В суботу обійшли всі навколишні магазини, дещо прикупили, але купити треба ще більше :) Від цього замість святкового піднесення майже зриваюся в передсвятковий депресняк (хоча такого і не буває, але легенький штопор є). В одному тільки Арсені десь хвилин 20 протирчали біля посуди, мучилися у виборі кружок, які купити додому. В результаті там ніц так і не купили, пішли в Барвінок. До речі. Думаю, це буде цікаво тим, хто раніше ходив в цей рідний ацтойний Барвінок через дорогу. Тепер він називається Новий Барвінок, і після 3 тижнів ремонту я його не впізнав. Було відчуття шоку, але Барвінок це тепер як маленький Арсен. З великим вибором (нарешті асортимент соку більше 2 штук!!!), з 6-ма касами, з відділом мясного і риби... одним словом нормальний магазин, такий же дешевий, хоча і не без але... Площа залишилася та сама, і товару стоїть купами на проходах. Є такі проходи, де важко протиснутися одному, і двом уже не розійтися. Отаке то.

Вибір подарунків - це складно, як завжди. В мене не вистачає фантазії, підкажіть? Що можна подарувати батькам? Коханій дружині? В голову лізуть тільки якісь банальності, а хочеться придумати (чи то прочитати) щось прикольне :) . Діліться ідеями, буду вдячний, придумаю вам банальностей в обмін на цінні ідеї.

Ірина Білик у Львові

Ми були на концерті Білик, втіливши в життя свої дитячі мрії, і ми дуже задоволені! Концерт був емоційно повний, повністю вживу, і для душі. Білик - вона рідна, хай навіть і така далека. Уже з першої пісні ми відчули себе "в своїй тарілці", і захотілося аплодувати, співпереживати.
На концерт ми йшли настроєні трохи скептично, начиталися останніх відгуків про концерт в Києві, і вкотре переконалися, що довіряти тому, що пишуть, не можна. Білик сама під час концерту казала, що пишуть різне, але вона на це не зважає. Вона - Артист, але вона така ж, як і всі, і хоче того самого - щастя. Одночасно даруючи щастя іншим, як от нам. З концерту ми вийшли абсолютно щасливі, і з твердим переконанням піти ще на її концерти.За хітом йшла нова пісня, за нею - знову хіт, такий рідний і по-новому сильний на концерті. Апаратури команда Білик привезла купу, звук був виносячий, але якісний. Ми поспівчували людям, в яких місця були прямо перед колонками :). Плюс світло, плюс діджей, який заповнював короткі паузи (поки Білик передягалася). За концерт - 4 костюми, особливо запамятався останній - срібно-блискучий, діджей додатково світив на нього потужним ліхтарем, і Іра вся виблискувала і сяяла, випромінювала щастя і емоції.
Вона дуже щира на концерті. Вона не така, як по телевізору. Вона розчулюється і не завжди договорює фрази, але вона зрозуміла і дуже-дуже цікава. Зараз в неї є Дікусар, і вони співали разом (за признанням самої Білик ледве впросила його заспівати, і це перша і остання спільна пісня), і танцювали (не обійшлося без стьобу в бік Могилевської і Ями: "дехто навчився трохи танцювати, і відразу півпрограми - танці, танці"; "я говорила з танцюристами, і, як не дивно, вони не хочуть співати, вони хочуть професійно займатися своєю справою. Ну, крім Ями, звичайно"), хоча танці явно не вразили - по-перше, то цирк, з його поганим покриттям по якому важко ходити, не те що танцювати; а по-друге в профіль добре помітна вагітність Білик... Так так, вона буде мамою вдруге, і всього їй найкращого.Посередині програми, яка тривала 2:10, виступав Бондарчук. По-секрету Білик видала, що він одружується. І ми мали змогу порівняти - Білик і його. Бондарчув співав тільки свої хіти, але не чіпляв. Це було гарно, але мабуть не цікаво, бо ми відверто заскучали, хоч дівчатка в залі пищали :). Білик, коли вона навіть мовчить на сцені, випромінює в зал енергію, до якої неможливо ставитися рівнодушно.Нам дуже сподобалися її нові пісні. Новий альбом обіцяли на весну. За признанням самої Білик - "альбом буде класний, бо я знаю які красиві пісні в нього увійдуть".

Концерт у Львові був останній з туру по Україні. Іра раділа, разом з усією командою, що вони вижили після 20 концертів. Їй дарували квіти і подарунки, вона розчулювалася і плакала, сміялася і співала, приколювалася (заставивши свого московського організатора-тьотку танцювати під українську "Ой ти, Галю"), танцювала і просто була собою. Білик forever!

А: Взагалі ми не очікували такого фану від концерту. Але мушу зізнатись, під час перших пісень просто мурашки ішли по шкірі, так давно хотілось побачити свого дитячого кумира, що і забулось :).
Але цей концерт нагадав, за що ми її так полюбили в дитинстві. Щирість і надзвичайно позитивна енергія в залі мабуть не залишили б байдужим нікого. Звичайно, її треба любити, нею потрібно захоплюватись, аби оцінити глибину її пісень і зацінити її як виконавицю.

Мабуть багато людей відвернулись, коли вона перейшла виключно на російську, мене це також засмутило у свій час, при чому дуже. Але скажу чесно, вчора не зачепило те, що вся програма була на російській, мабуть тому, що було все щиро, таки щиро.

Від концерту тільки найкращі враження і ми дуже раді, що таки туди потрапили.

P.S. маю класне відео з концерту, але воно надто велике аби чіпляти до блогу.

Неспражні цінності (продовження теми реклами)

За останні дні якось багато раз доводилося натикатися на новомодні українські терміни-прикладки. В нас тепер так популярно казати "світська левиця", "опальний олігарх" чи "травесті-діва". Чому? Як? Звідки? Хто придумав? Що це в кінці кінців означає? В мому розумінні

"світська левиця" - звичайна бл...дь, себто курва, яка не робить нічого, крім ходить тусується по вечірках, потім трендить що вона там бачила і з ким говорила, придумує плітки і піарить свою дешеву особу. Мета - засвітитися, зацікавити, аби якийсь кретин придумав взяти це придурочне створіння ведучою свого придурочного шоу чи вечірки. І це спрацьовує. Люди заробляють гроші на бажанні інших людей пліткувати, обговорювати події особистого життя тих, хто у всіх на виду.

"травесті-діва" - в даному випадку нове створіння в українському звіринці - Монро. Подивилися в Вікіпедію, травесті-діва це далеко на трансвестит (http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8_%28%D1%82%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80%29). Але в українському понятті травесті-діва - це саме воно, ні мужик ні жінка, два в одному. Страшне, накрашене, і далі по колу. Мета - та ж сама. Піаритися, заробляти на тому гроші.

"опальний олігарх" - злодій в законі, який сидить-переховується від правосуддя як політичний біженець. Мета зрозуміла, але ж також піариться.

Ви ведетеся на цих створінь? Бо вони в мене нічого крім огиди не викликають. Ну нецікаві мені постільні історії знаменитостей, кінцевою метою яких є витягнути з вас і нас гроші, і нецікаві люди, які цими історіями цікавляться і живуть. Давайте будем справжніми.

Але процес цей пішов дальше і глибше. Підміна понять і окозамилювання скрізь і всюди. Подумайте, чому продавець називається менеджером з продаж? Подумайте і не ведіться на титули і назви.