Наш 206-ий

Отже, 21 травня 2010 року ми стали щасливими власниками Peugeot 206. Рішення про покупку машини було прийнято доволі спонтанно (треба було колись пересідати на власні колеса!), а вибір марки був обумовлений супер-акцією від Peugeot. 89 000 гривень - і новеньке авто 2010 року випуску - у вас в гаражі (а у нашому випадку - на стоянці :) ). В четвер Анна наткнулася на акцію (в межах планового огляду всіх брендів і пропозицій), а в пятницю зранку ми зробили перший крок - внесли 30% вартості.

Наразі проїхали більше 4000 км, за все літо тільки кілька раз не приїжджали на вихідні в Долину, а поїздка по Львову взагалі більше не є проблемою. Далі - фото.

Великдень

Минулих вихідних весь світ святкував велике свято Воскресіння Господнє. Ми, звісно, не виняток, тим більше, що свято таке гарне і весняне. Кошики повні смакоти, радість на душі, закінчення посту, та і просто перебування в рідному місті з батьками і близькими - це неодмінно приємна святкова атмосфера.

У такі свята хочеться, щоб цілий світ зачекав :). Хочеться відкласти подалі всі нагальні справи, плани, і просто розслабитись, що ми і зробили.

Олеся вперше свідомо побувала в церкві, на свяченні Пасок і на Великодній службі. В суботу на свяченні Пасок дитина була чемною і тихою, мабуть, через нову обстановка, багато всього цікавого та незнайомого. Олеся чемненько сиділа в мами на руках і розглядалась по сторонах, а коли священик покропив її водичкою, то чемненько почала злизувати крапельки води з носика :), потішна таки картина.

А от в неділю не все було так спокійно :). Олесі вистачило на 5 хвилин, а далі їй захотілось гуляти і бавитись на качельках та гірках, що, відповідно, привернуло увагу багатьох людей. Татко допомагав Олесі вийти на вершечок гірки по сходах, на що інші батьки дивились трохи скоса, але Олесі до того діла зовсім не було :).

Р: В результаті:

- ходили кататися на качельки;

- ходили вверх вниз сходами від гірки для зїжджання;

- ходили взад вперед, і навіть деколи падали;

- забиралися до мами і тата на руки;

- тішилися зеленим листочкам, весною і Пасхою;

Тепер попереду літо і тепло, цілі дні гуляння і пізнавання світу, і ми дуже чекаємо, коли нарешті сонечко почне нас загрівати своїми теплими промінчиками.

Р: Попереду море, і купа планів. І завжди так класно посеред робочих буднів забути про них зовсім, і відволіктися на велике Свято.

Bazaarvoice як він є

Два ролики, які змушують гордитися і захоплюватися клієнтом, на якого ми трудимося:


- Bazaarvoice на CNN: http://www.cnn.com/video/#/video/us/2010/02/25/foreman.stay.home.work.cnn?iref=allsearch. Деякі деталі - після цього показу по CNN трафік на сайт www.bazaarvoice.com виріс настільки, що довелося скористатися послугами кешінг провайдера, що використовується для продукту. З нетерпінням очікуємо стрімкого росту!!!


- "домашнє відео" http://www.youtube.com/watch?v=PDTVTzYkjBU (8 хвилин, зроблено людьми, з якими пересікаємося по роботі, і це програмісти, тех сапорт, маркетінг - усі!)


Ось вона, справжня нематерільна мотивація трудитися далі :)

Що сталося в рік

Згадалося - в день народження Олесі 17 лютого 2009 року стояла сонячна і морозна погода. Було десь градусів 10 морозу, сонце сліпило очі, відблискуючи від снігу, що одночасно рипів при ході... Зранку було так незвично вийти на двір, - в лікарні тихенько посапувала маленька крихітка, все навколо здавалося таким нереальним після безсонної ночі. А за спиною відчувалися крила, і енергія з’являлася без редбулу... :)

Цього року погода 17 лютого була на диво схожою - так само багато сонця, морозно (хоча і не так холодно, як рік тому). На вихідних в Долині ми також застали трішки гарної погоди:

Долина, неділя 21 лютого, в районі обіду

  Олеся з задоволенням гуляє по снігу

  

 і тішиться як вода капає з бурульки

Цілий рік ми спостерігали, як волосся ставало з темно чорного світлявим (як сказала наша добра лікарка - тато потішився, хай і мама тепер потішиться :) ), росло, путалося в вузлики, мама чемно вислуховувала наші крики, коли ті вузлики розпутувалися, а час від часу Олеся собі виривала жменьку того неслухняного пушку. І ось він, рік позаду, і наша перша стрижка:

  

< ДО

 І ПІСЛЯ >

Якщо Вам цікаво, чи не було нам шкода, то шкода стало під час стрижки (Олеся плакала), а особливо шкода стало після. Певні стереотипи навіюються роками :) А по факту Олесі дуже гарно лисенькій, волоссячко в неї молочно біле, з кількома чорними кружками на макушці. Олеся знову посміхається до себе в дзеркало (там з’явилася нова дитина :) ), і з великою цікавістю проводить рукою по голівці. Наша доросла дівчинка знову стала маленькою, і дуже хочеться її приголубити і захистити. Зате до літа в нас буде шикарна густенька шевелюра!

Рік і новий імідж

Олесі - рочок! Ми вже разом рік і 9 місяців, рік - поза маминим животиком... Не віриться, що так швидко пролетів рік, але стільки всього уже є згадати, розповісти, пригадати і посміхнутися. Ніколи не любив малих дітей, але з своїм чудом таке не працює :) Ми щиро бажаємо Олесі міцного здоров’я, рости такою оптимісткою, якою вона зараз є, зберігати своє позитивне ставлення до світу, і щиро до нього посміхатися! І хай світ посміхається у відповідь!

Дні народження в нас без подарунків не обходяться, а так як ми поки єдина і сама любима онучка, то багато подарунків було просто гарантовано. Мама і тато усе покупляли наперед (нарядне платтячко, надувні кульки), а на ДН іще докупили іграшок. Ввечері перед Днем народження надували кульки, - Олесі дуже подобався сам процес, а коли вона потім помітила ціле ліжечко надутих кульок, то відтягнути її було важко :)

повне ліжко щастя, а біля ліжка щастя ходяче :)

Кульки кольоровими хмарками порозвішували по хаті, і все було готово до ДН :). Звісно, Олеся ще не розуміла, що сьогодні в неї День народження, але подарунки приймала охоче:
- коника-гойдалку від хресної та вуйка;
- срібну ложечку від хресного;
- золоті кульчики, книжку та іграшки від бабусі-дідуся;
- ровер на 3 колесах від бабусі-дідуся;
- книжки з казками від тьоті Наді і дяді Олега;
- смску від дяді Костіка.

І того ми вже вміємо на конику кататися (і обожнюємо, як він співає Hi, Cowboy), з ложки їсти і кидати нею, книжки гортати, телефоном бавитися (вміємо приставляти його до вуха і казати Ало на своїй мові), і  на ровері сидіти (до педалей поки самі не достаємо, треба їсти кашу) :)

нарядна іменинниця

на конику цікаво ...

... і весело

юний велосипедист

На вихідних ми їздили додому (збирати привітання і подарунки :) ), а по приїзду назад - поміняли імідж. Маєте ідеї ? 

(далі буде)

Найкращі фільми 2010

Вчора ми подивилися Аватар... Н-е-й-м-о-в-і-р-н-о! Після фільму закрадається думка "на Землі сіро і похмуро, хочеться жити на такій планеті" :) Звісно, це художня вигадка. Звісно, природні дива, які є на нашій рідній планеті, неможливо перевершити. Але браво художній вигадці! Браво людям, які зробили казку реальною на 2,5 години. Заставили поринути у світ красивих, кольорових, яскравих подій, єдності природи і живих істот, справжніх почуттів і єднання!

нічний ліс. не підсніжники, але красиво!!!

Аватар стає номером один в нашому списку найкращих фільмів 2010 року. Ми пробували згадати фільми, які нас вражали так само сильно, - список получився доволі короткий. "Трансформери-2" - не дотягнули. "2012" і "День, коли земля зупинилися", - дрібна пародія на серйозне кіно (спецефекти, звісно, спецефектами, але вже типово і проїлося). Вражали "Пірати Карибського моря - 2", "Хроніки Нарнії - 1", "Хенкок". З мультиків - "Уоллі". З історичного кіно - "Єлизавета", "Острів", "Цар" (останні два дивилися "пачкою")

А давайте пропонувати і вибирати найкращі фільми року 2010 разом? Ми забукмаркаємо цю статтю і дамо на неї пряму лінку додали окрему сторінку для цієї статті . Якщо вам сподобалося кіно - пропонуйте, і воно буде йти в опитувальник, який додається. Більше думок - цікавіше. Переможця визначимо самі. Голосувати можна багато разів (по мірі виходу фільмів). Будьте чесні самі з собою, і цікаво, що получиться.

Не просто так води напитися

В середу Олесі буде рік! За останні два тижні ми навчилися купу нового - минулої неділі ми зробили свої перші самостійні кроки. Тупцяли біля ліжка, а тоді відпустилися і пішли. Страшенно раділи, разом з мамою і татом. За тиждень навик уже освоїли, можемо пройтися кроків так на 10 від мами до тата, і в зворотньому напрямку. Якщо ж кроків між батьками буде більше, то швидше всього бігом присядемо, і поповземо (так швидше і надійніше :) ).

Кричимо-вигукуємо щось тільки Олесі зрозуміле, хоча деякі фрази і слова уже здаються такими зрозумілими... Дверцята до шаф відкриваємо обов'язково за ручки. Шухляди витягуємо з поперемінним успіхом - деколи встигаємо відхилитися, деколи ні. Ну і не завжди виходить закрити так, аби не прищепити пальчика :)

А сьогодні була спражня потіха. Олеся тягнулася до стакану, ми налили в нього води, і дали Олесі. Зазвичай ми притримуємо їй стакан, а Олеся п'є, але не цього разу - манюня міцно вхопилася за стакан обома руками, і давай питки. Анна бігом принесла фотоапарат, і Олеся (в свому репертуарі) ще і на камеру "попрацювала" - замочила руцю в воду, поусміхалася і попозувала. Відео прикладається!

(якщо виникнуть запитання, то я в шортах, - в нас в хаті жара. Ну і що ви за люди! :) )

Подарунків багато не буває

Вітаємо всіх з Новим 2010 Роком! Те, що колись здавалося такою далекою фантастикою з фільмів про термінатора, уже за вікном... Перші 10 років 21 століття позаду, але ще і дотепер є відчуття, що фільми, зняті в 90-их роках, - це недавно. Пора відвикати...

Свята, звісно ж, розпочалися з Миколая... В нас Миколай цього року був дуже щедрий, особливо для Олесі, якій Миколай передав подарунки і через маму-тата, і через бабусь-дідусів, і через хресну-вуйка. Олеся тепер має багато нового одягу, і купу цікавих іграшок - рибки (зроблені з силікону, з повітрям всередині, які живуть у сіточці в котика), курочку-неваляшку, черепашку-конструктор, м'яку мишку, дзигу, ще одну дзигу (в якій крутяться кульки, а сама дзига нерухома). Рибки в нас всі полічені і мають свої назви: Червоносинька, Оранжесатик, Патріотик, Малинівка, Синьоочко і Зеленохрестик. Олеся вже встигла з двох рибок спустити повітря, але менше бавитися з ними не стала :)


А ще ми ходили на першу виставу цілої сім'єю - СофтСерв організував виставу для дітей, і ми не хотіли її пропустити, навіть незважаючи на те, що Олеся була найменшою з дітей, що були присутні. Вистава правда була дуже модернова (виявляється, Миколаю санки готують ельфи, а орінтується він по джіпіесу, в ролі поганих героїв була Баба Яга, а допомагав їй свинячий грип), але все закінчилося добре. Було дуже багато пісень (такий собі мюзикл), і ми трохи налякалися, коли з самого початку включили справжній концертний звук. Перші 10 хвилин не могли зрозуміти, чи Олесі подобається, чи буде плакати. Сподобалося. Ще хвилин 10 вона дивилася на сцену, а потім знайшла собі цікавіше заняття - розглядати дітей в залі (а їх було дуже багато). Час від часу Олеся щось коментувала, викрикала, і скакала, але не капризувала, і то головне.


Анні Миколай приніс кружки, що не б'ються (французька фірма, забув як називається), кухонний набір одягу, і теплі зимові рукавички. Роману передав нереально гарні срібні запонки і зажим до галстука (які разом затягнули на більше ніж 20 грам). Вдома на нас чекали ковдра, шарф, тапочки, і шапки обом...

А потім був ще один несподіваний подарунок від СофтСерва. Чомусь цього року СофтСерв вирішив, що Роман дуже гарно попрацював (так ніби попередні роки я працював гірше :) ), і дуже приємно здивував подарунком - нетбуком Асер червоного кольору (я-я, феррарі стайл рулєс). Не очікували, дуже приємно, хоча на врученні подарунків побувати не вдалося - не планував йти з самого початку, і не пішов (куди нам, сімейним, вночі на дискотеку, це раз, і терпіти не можу нагороди виссані з пальця, це два :) ). Але подарунком ми втішені - цяцька, яку самому купляти нема сенсу, але вже як подарували, то можна використовувати повним ходом (тепер не треба наших робочих 17 дюймів за собою тягати додому), можна дивитися кіно на кухні, чи в машині, чи в парку (в рюказу дівайс навіть не відчутний плюс ідеально вліз в мою стару університетську папку, тому питання з сумкою вирішене).

Новий рік у нас домашній, і мусимо вам сказати, що це найкращий формат Нового року. В 6 годині вечора ми пішли гуляти в центр. Туди і назад за 2.5 години. Як виявилося треба було обмежитися парком :), тому що це була сама краща частина прогулянки. В центрі біля ялинки дуже гамірно, багато людей (у Львові Різдвяна Ярмарка), стріляють петардами, і взагалі важко просто розслабитися. Зате в парку... справжня казка! Випав сніг (сантиметри 3 пухкого свіжого сніжку, що падав протягом дня), ніде нікого (всі по норах перед Новим роком), в Стрийському парку до свят поставили нові ліхтарі з супер модними лампами, що світять дуже яскраво... Якщо пам'ятаєте початок першої серії Хронік Нарнії, то це десь так само - засніжений парк, яскраве світло ліхтарів, і мінімум слідів... Ми гуляли, насолоджувалися погодою, моментом, одне одним, і нашою малявкою, яка також не втрачала момент і насолоджувалася митями (замість спатки на свіжому повітрі).

Львів, Площа Ринок, 31 грудня 2009 20:00

Новий рік вдома можна зустрічати в одязі, в якому зручно, а не в якому гарно :). Можна їсти ананас і пати шампанське, і не думати, коли це треба подавати до столу. Можна включити по телеку що хочеться, і не переживати, що хтось це не захоче дивитися. Можна лягти на спальник під ялинку, і дивитися, як миготять вогники у кулях. Можна дати звуку побільше, якщо Олеся хоче святкувати, і піти спати, коли всі стомилися. Наша малявка бурно з нами гуляла десь до 1 ночі, а ми ще протрималися до 2-ої.

Окрема історія, - то наша ялинка. У нас реальне, велике дерево, яке в оригіналі було метрів до 3-ох, але обрізалося так, аби поміщатися в хату. Притягнулося з базару в понеділок ввечері, в вівторок ми ялинку прикрасили, в середу зробили порядок, а в четвер відсвяткували Новий рік, і під ялинкою також. Останні 1.5 місяці ми скупляли кулі, де тільки на них натикалися. Получилася така собі міні-колекція унікальних куль - всі ручної роботи, всі скляні, всі дорогі (сумарний кошторис на кулі получився в районі 450 гривень). Як виявилося, ялинка в хаті то не так просто, - потрібна пилка (обрізати ялинку), стояк (аби її якось встановити), кулі, дощики, герлянди... Ми завчасно почали все планувати, дуже задоволені результатом (див. фото). Ялика зайняла у нас велику частину хати, але запах, зміна інтер’єру, і настрій, який вона створює, того варті !!!

Всіх з Новим роком, робіть собі свято самі, бо за вас його ніхто не зробить!