історії одних вихідних

У Львові жарко. Жара липка. Падає дощ, а тоді пече. Забули виключити підігрів? :)

На вихідних ми повернулися до звичного режиму. Потрапили на базар. Оленка в слінгу, Олеся в тата "на коркошах". Всі разом - машиною. Скупилися. Приїхали додому. Жарко. Зібралися на озеро, правда аж в 6:45. 35 хв їзди, і ми на Янівських ставах в Івано-Франковому (не путати з Івано-Франківськом!). Кілька раз по дорозі думали повертатися назад - у Львові збиралося на дощ. Але на місці все було доволі непогано, і ще через хвилин 30 навіть виглянуло сонечко.

Вкотре переконалися, що Олеся жаба. Цілу годину, що ми були на озері, вона не вилазила з води. Уже гарно загрібає руками, і бовтає ногами. Скоро будемо плавати. Оленка і Анна посиділи на бережку, подихали свіжим повітрям, відійшли від жари.

Вода сіра, бо вже вечір.

Не можу втриматися, аби не поділитися фотками з того ж озера, але в червні. Коли одних гарних вихідних ми вибиралися туди і в суботу, і в неділю.

А за наступне фото велике спасибі Івану, воно відразу потрапило в топ найкращих. Капелюх, звісно, Аннин, але ну які діти питають, чий він?

Що нам подобається у Львові зараз, так це те, що тут щось роблять, аби місто стало кращим. І не тільки дороги до Євро-2012, які можуть зіпсуватися швидше, ніж дороблять останню. І не стадіон, на якому проведуть чи то три, чи то чотири гри. Тут проводять фестивалі, сюди пробують привабити туристів. Тут ремонтують парки!

Не знаю чи пам'ятаєте Ви, але я пам'ятав про публікацію багаторічної давності. Ось вона. Якраз тоді і йшлося про Стрийський парк, його жалюгідний стан. Так ось. ВСЕ змінилося! В парку уже два роки наводили порядок, і зараз його можна сміливо назвати парком європейського зразка. Тут є: лавочки, безліч пішохідних, впорядкованих доріжок, які сходяться і розходяться, йдуть вверх і вниз, ліхтарі з сучасними економними лампами, розчищені кущі і впорядковані дерева, озеро з лебедями, і ВІН ... ФОНТАН! Уважно подивіться на фото того, що було раніше, і те, що є тепер:

- вода б'є по периметру, вертикально вгору. крім того з труб по внутрішньому радіусі вода б'є "парасольками". все це разом складається в доволі цікаву (хай і не дуже різноманітну) композицію. момент, коли на зовнішньому радіусі несподівано піднімається багацько стовпчиків води, викликав дикий захват Олесі

- Олеся, Анна і Оленка (в колясці :) )

Культура, звісно, підхромує, і багато людей залазять в фонтан, і на лебедів - пофотографуватися, і себе показати. Але загалом всім подобається, а ввечері ще має бути підсвітка. Фонтан став окрасою центральної частини парку. А Олеся оцінила свіжість, яку він може дарувати - в одному місці можна було стати біля фонтану так, що всі бризки летіли прямо на тебе, тому додому ми йшли "вологуваті" :)

Ну і ще кілька сімейних фото з тієї прогулянки:

- нам подобається несподіваність ландшафту - дуже відмінна за кожним поворотом

- фото з "автоспуску"

- безплатний атракціон

- Олеся заставляє робити ще фото з "автоспуску". тому що це значить що 5 секунд тато біжить з Олесею на руках від фотіка до мами ;)

До моря залишилося чуть-чуть більше року. Уже плануємо Туреччину, на осінь наступного року. Скоро плануємо поділитися враженнями від відпочинку попереднього: Туреччина-2010, з Олесею в головній ролі, звісно. Такі події вартують назви цього блогу. Єдине спати залишилося менше. Але треба ловити це бажання поділитися ;)