Зима, Кіно і Настрій

У Львів прийшла зима, причому я би навіть сказав не прийшла, а увірвалася... Нікого не запитала, не попередила, і навіть не почекала до вихідних. Тому доводиться ходити по сніжку в кросовках, і хоч на них і красується лейба дуже відомої фірми, але навряд чи геніальні конструктори взуття (чи просто китайці, до чого я більш схиляюся) продумували варіант використання літніх кросовок з тонюсінькою підошвою в умовах української наглої зими. Справа була по обіду, ніщо не віщувало снігу, а от коли ввечері виглянули в вікно, то все вже сталося, і ні на кого обідитися за це не довелося.
Було би це все геть погано, якби не феноменально влучний, потрібний, і просто випадковий відбій світла у нашому офісі. 6:30 вечора і орда програмістів, яким нема чим займатися. 5 хвилин шоку (як це так??? забрали улюблену роботу) і відхідняк відбувся - намалювалися плани на вечір, ура! свобода від коду, стереотипів і неприємної частини людства, що живе на тій стороні земної кульки ;-)
Ідея намбер 1 - піти на коньки. Як я давно на них не катався, і вже давно хочу... Про можливу чергу нас попередили заздалегідь, тому це не стало важким ударом - чекати було приблизно 30 хв, розвернулися і пішли на кіно.
Ідея нумер 2 - кіно. Вдалася, кіно називалося "ДежаВю", пригодницький екшн. Правда думки в результаті розділилися - Анна і я фільм зацінили, і в принципі ми його так і дивилися зацікавлено від початку і до кінця. А натовп сказав, що місцями фільм був дуже кволий, і нашого захоплення не поділили. Крім того, що нам обом сподобався фільм, ми обоє змерзли в кінотеатрі і пораділи, що не здали одяг в гардероб. Накрилися куртками як ковдрами, і додивлялися кіно в теплі і затишку, тримаючись за руки... Більше ніхто не змерз, тому залишилося константувати, що ходили ми не в той кінотеатр, не на те ж кіно, і взагалі самі :-).
Правда до фільму, і після нього ми всім великим натовпом (див. фото) гуляли по місту,(натовп на фоні зимового Львова, 23 січня 2007. Позаду - Оперний театр м. Львів - його не видно)

(Анна і я на фоні Правекс банку, дивитися треба на сніг)

засипаному снігом, ходили в Пузату Хату вечеряти, фоткалися і гиготали, коли було з чого. Трюки вечора - це сидіння на лавці засипаній снігом у виконанні Ю. і С. (так як А. звинуватив мене в тому, що я називаю всіх людей їх іменами на сторінках цього блогу, то я тепер буду ці імена скорочувати так, аби тільки ті, хто людей знає, могли їх ідентифікувати - правда не знаю, чи доберуться руки поредагувати старі пости - мабуть прийміть мене такого як я є :-) ), а також лежання на снігу у виконанні Ю. і майселф - фото додається. Прошу звернути особливу увагу на те, що вищезгадані події відбувалися в центрі міста, і тільки по випадковому збігу обставин не видно памятника Т.Ш., який був за нашими спинами.
( Ю. і Р. тримаються за руки, майже, я сподіваюся на фотці є ще куди подивитися :-) )

(захотіли й полетіли)

А тепер про Настрій. Настрій це штука яку не купиш за гроші. Гарний настрій це те, що дозволяє відчути, що цей день приніс тобі щось добре, це мабуть і є те, що визначає, чи людина щаслива чи ні. Гарний настрій складається з стількох факторів, і тільки їх баланс і гармонія може його забезпечити... Дружба, любов, погода - перші три, які спали на думку. Гарний настрій - право людини на кожен день. І не треба цей день перетворювати в суцільне заробляння грошей, бо якось за цим не вистачає часу просто на гарний настрій. Все таки добре, коли світло пропадає просто так, і можна подивитися на будній день з іншої точки зору.

П.С. Ще відмічу кілька фактів дня:
- додому прийшли в 1 ночі
- як все таки класно, коли в двох людей так співпадають думки, це завжди дивує і не привикаєш до такого ніяк