тиждень of Wild Hogs

Вітайте, нарешті release позаду, можна трішки збавити темп і наздогнати справи, які накопичилися за останній час. Тиждень видався багатий на різні події, окремі від роботи. Коротко про всі, рекомендую почитати про четвер нижче.
Вівторок – відвідини книжкового клубу. Як сказала Надя, я "записався в секту", поки не знайшов де би секта мене дурила, секта прислала кольоровий каталог, і я купив перших кілька книжок. Прочитаю – поділюся враженнями. Книжки не політичні, не освітні, а просто Читанина (з великого Ч), про яку гарно відізвалися в каталозі (читай гарно прорекламували). Почав з "Тринадцятої легенди" Діани Сетерфілд. Початок заінтригував, книжка видана українською мовою, що моментами все таки створює дискомфорт при читанні - деякі речення перечитую по 2 рази, аби зрозуміти, який зміст в нього вклали перекладачі. Деякі слова і звороти взяті напряму з тлумачних словників – в житті так можна висловитися тільки помилково :-). І все одно приємно читати на рідній мові.
Середа – курси водіння. Ми нарешті перейшли від теорії до практики, хоча практика поки що – тести. Все одно цікавіше, ніж просто читати правила. Правда тести, як завжди, не безгрішні, в них багато помилок і відвертих двозначностей чи недолугостей, які викладач визнає, але навряд чи вживе будь-яких заходів для корекції. Та й нашо йому то? Навчальний матеріал є, люди ходять, гроші платять – працюємо далі. Можемо гнати халяву (якщо чесно, то дуже часто саме так і є), і поки ніхто не жаліється (а ніхто не жаліється, бо мета одна – одержати права, і все рівно, чи це буде чесно, чи не чесно) нічого міняти не потрібно.
Четвер став, мабуть, самим яскравим днем тижня. Кіно за рахунок фірми – Wild Hogs (вони ж "Дикі кабани") принесло масу вражень і емоцій. Чесно, ми вийшли з того кіно з купою позитивних вражень, але були враження ще і до кіно. Прийшли завчасно (що в принципі нехарактерно саме для відвідування кінотеатру), за 20 хвилин до початку сеансу, зазначеного на квитку. Людей було небагато, пішли в кафе. Нічого хитрого не взяли (ціни в кафе в 2 рази більше "нормальних"), як тільки сіли за столик – вирішили глянути на квитки. Печатка "Кінопалац Львів" відізвалася дивною тривогою в серці Юри, і в моєму теж. Та ми ж не в тому кінотеатрі! Реакція була миттєва – підриваємося з-за столиків, ідемо на вихід, я вже набираю номер таксі, але … навколо стільки багато знайомих облич, невже весь Серв так само лоханувся? Ні, щось тут не те… Аналізуємо … доходимо висновку, що то просто печатка їх фірми з назвою, а фільм все таки тут. Червоніємо про себе, почуваємося трохи некомфортно, і вертаємося назад в кафе. Займаємо попередні позиції, і дуже вчасно, бо вже за кілька хвилин там нема де плюнути, народ нещадно вимітає все підряд :-).
Показ почався 20 по 9, тобто на 20 хвилин пізніше часу запрошення. Ну що ж, організатори з сторони СофтСерву явно перестаралися. Я розумію бажання зібрати всіх швидше, бо в нас на фірмі запізнення – це хроніка, аби потім ніхто не ходив і не заважав під час перегляду. Але це по меншій мірі не цивілізовано, і по-дитячому. 20 хвилин просто чекання вбиває добру частину позитивного настрою, а особливо - вдячність фірмі за організований захід.
А фільм був прикольний. Уже тепер можна сказати, що якби ми зрозуміли все, то там би було багато американського (не дуже інтелектуального) гумору. Але так як фільм був на англійській мові, то ми добрячу частину сленгових діалогів пропустили, зате гарно відреагували на всі кумедні моменти і мали змогу побачити гру акторів. Мені ніколи не подобався Траволта, а от тут я йому маю віддати належне – в оригіналі він взагалі дуже органічно сприймається, навіть в комедійній ролі. Приємно було побачити короткий ролик "СофтСерв" бажає приємного перегляду – на це публіка відреагувала дуже позитивно, ну і другий момент, який викликав справжню бурю емоцій і оплески залу – коли Geek (чокнутий) залицяється до дівчини-офіціантки, вона відповідає йому взаємністю, і він вирішує розказати про себе жахливу правду (по законах жанру): "I am not the one whom I'm looking to be. I'm not a bicker, I am… I am computer programmer" (текст модифіковано під варіант, який, на мою думку, краще передасть тим, хто фільму не бачив, про що там йдеться). Мабуть через цю фразу нас на кіно і привели :-). Якщо вам треба фільм для перегляду великою компанією для гарного настрою – дивіться цей.
Для фірми думаю це гарний піар хід, бо я не впізнаю облич уже, а саме на таких подіях можна роздивитися, пригледітися, і відчути корпоративний дух. Не за один раз, звісно. Люди намагалися бути ввічливі, але якоїсь особливої атмосфери одної команди на СофтСерві вже давно нема через надто нерозбірливу кадрову політику – швидкий відтік і притік кадрів, відсутність елементарної програми адаптації і влиття в колектив нових людей, абсолютно відсутньої комунікації між тімами на рівнях, відмінних від особистих контактів.
Ложка меду все одно була дуже смачна.
В п’ятницю ми знову ходили на курси, рішали тести, а потім ще прогулялися (хоч і дуже швидко) по вечірньому Львову. Зараз він якийсь особливо красивий. Площа біля ратуші – "це Європа", як сказала Анна. Є таке відчуття особливої атмосфери і якогось духу… Люди там ведуть себе не так, як за наступним ж поворотом. Центр зараз "вилизаний", чистий. Оригінально прикрашені дерева і вулиці – невже намітився прогресивний здвиг в цьому напрямку? Мені особисто хочеться зараз просто піти туди погуляти, там гарно!
Субота. Сьогодні ми тільки повернулися додому після вчорашніх курсів (не в буквальному розумінні, а додому – в Долину). Завдяки Петрику (нарешті він сьогодні заїхав в гості) у мене купа нових фільмів і музики!!! Завтра висплюся, і почну розгрібати. Встигли побувати на піцці, зараз по телевізору ідуть Танці-2, які не зачіпають так, як Танці-1, і я вирішив сумістити не дуже цікаве з корисним.

P.S. Зараз обдумую можливі зміни на цьому блозі, однозначно – треба почати писати не так багато, більш тематично, і збільшувати число читачів (чи активізувати поточних). Буду радий коментам чи пропозиціям.