ПРО ВІДПОЧИНОК і ВІЗИТ ТРЕВОРА

В мене залишилось купа вражень від минулих вихідних :), якими хочу поділитись з тими, кому не байдуже і хто виявить бажання це читати :).
Розпочну з вечора п’ятниці :). Ми з Романом повернулись з курсів водіння, до речі не з найкращими враженнями від тестів, які ми зараз розв’язуємо, але то зовсім інша історія :).
Так от, почувши пропозицію поїхати зустрічати Тревора (на той час я ще думала, що він американець) з хлопцями в аеропорт я таки добряче зраділа, бо з’явилась нагода поспілкуватись англійською з native-speaker, чого давно в моєму житті не було ;), відповідно всяка можливість практики сприймається на ура :). Спершу в мене було перше провидіння - це зовсім не старий дядько, як я собі думала, а хлопчина 28 років ;), а потім ще й виявилось, що він канадієць українського походження :). Ці всі деталі мені розказав Роман (щоб я без нього робила ;)?). Зрештою ми потрапили до нас на квартиру, цілою талпою з 5 чоловік, де нас чекала Софійка і Юра, всім вже відомо, що з Юрою мав бути прощальний вечір ;). Посиділи, трішки потренділи, бо протягом перших кількох годин люди зазвичай немають про що говорити, або не знають :) і нашого канадійського українця, чи то українського канадійця повезли спатоньки в готель, а чесна братія (Юра, Софійка, Роман і я) залишилась доїдати курочку і справляти Юрин від’їзд. Конечно, ми були помучені, тому трішки потовклись і пішли спатки :).
Субота - день у прострації :). Більше на курси в п’ятницю ми залишатись не будемо і в суботу повертатись додому теж не будемо - надто важко :). Зате погодка була просто шикарна - справжнісіньке тепле літечко, якого ми так чекали.
Неділя - дощ, вітер і зимовий холод, одним словом КАПЕЦЬ!!! Але і ця гидотна погода не помішала нам піти на прогулянку. І помандрували Петрик, Роман і я в кіно. Ще один КАПЕЦЬ!!!, а не кіно. Жуть, муть і просто немає слів. Обмежений москальський фільм жахів, зі стрибаючими кадрами і нагружаючим звуком. Я взагалі на дух не переношу фільми жахів, тому як результат пів ніченьки заснути просто не могла :).
Понеділок - приїхав Тревор, погода трішки покращилась :). Не залишаючи особливого права вибору гостю ми гуляли Тревора по Долині ;), взагалі-то по нашому з Романому маршруту, частенько ми любимо походити по Долині порозглядати всі милуючі очі краєвиди - це ж рідні краї :). Потім була піцца, і скелі.
На скелях ми вперше катались верхи на конях :), якщо так можна назвати моє сидіння на коні, коли його за вуздечку вела власниця :), а я боялась вдарити коня ногами :), потім та ж жінка розказала, що коня власне і потрібно стукати ногами по животі, щоб їхати скоріше і взагалі мої удари - це для нього крапля в морі ;). А ще та жінка сказала, щоб я не забула загади бажання, оскільки я вперше на коні :), чим я одразу і скористалась. Як сказав пізніше Роман - вона мені це сказала мабуть тому, що я вірю в бажання :), бо хлопців у цей секрет не посвятили ;). А далі лазання по скалах і спостереження за Романом і Тревором на найвищій точці - тоді у мене всередині все замирає. Я і сама екстремалка і люблю лазити по вершинах, але на самий вершечок, де буває Роман ще не наважувалась залізти і завжди затамовую подих, коли бачу його там :). Мабуть наступного разу таки полізу з ним, тоді адреналіну буде вдвічі більше ;).
А потім була колиба, і шашличок і деруни, одним словом ням ням :), обожнюю шашлик, мабуть одна з найулюбленіших страв :).
Трішки горілки для шлунку (а може вже і не так трішки ;)) і дехто заповзято рветься до танцю :), але танці потім - на вечір.
Відпочинок вдома - чайок, розслабуха і потім... ДИСКО!!!
Це було гарно - єдині 4 людей, немає плати за вхід і останні 4 пляшки пива саме для нас :))).
Але ми з Романом навіть потанцювали, а потім ще й різні малолітні діти заповнили приміщення дискотеки. Та якось цього разу я не відчувала себе дуже старшою за них, єдине, що мене час від часу охоплювало - це відчуття стоми :) і бажання нарешті потрапити в ліжечко, що і відбулось близько 1 ночі ;).
А вчора ще один день - ми сонні зранку відправляли Тревора до Львова, але по його довольній посмішці можна було зрозуміти, що відпочинок, тим паче активний, видався просто на славу і ми всі ще довго будемо з посмішками згадувати про ці дні :).
А сьогодні я б так хотіла залишитись вдома, ще на один вихідний і нарешті потрапити на пікнік, який ми плануємо вже давним давно :). Сподіваюсь цих вихідних погода дозволить втілити його в життя, тоді і блог поповниться новинами і ми збагатимось враженнями та спогадами :).
Кому мало, читайте версію Романа, гадаю, з двох джерел картинка буде повніша :) і фоток там більше ;).