06 серпня, 2008

Місто, яке наганяє роздуми

Поки добираюся на роботу - з роботи маю час поспостерігати за людьми, які населяють Львів. Ну як інакше скласти правдиве враження про місто? - Треба спостерігати за тим, цим це місто живе, чим живуть його мешканці. Враження я вам скажу...

Львівянин з посмішкою на обличчі - рідкість. В основному всі набурмосені до рівня "буду кусати, якщо зачеплять". Можна пояснити нелегким життям, але оптимізму це не додає.

В громадському транспорті постійні ефекти пробок, коли людина "залазить", і зразу біля дверей "прилипає" до стійки - посунути можна хіба давши кучлаком в чоло. І такі люди не виходять на найближчій зупинці - вони їдуть майже до кінця, але стоять з самого краю, заважаючи проходити іншим, падаючи (бо не тримаються) і ще й видаючи коменти чому їх так тиснуть.

Пенсіонери то взагалі окрема раса, яка пересувається "халявним" транспортом і перетворює його на захламлено-засмічений поїзд. Бачили як реагують бабульки-дідульки коли під’їжджає тролейбус? Вони з своїми клунками біжать за ним в буквальному розумінні, перегороджують весь вихід, і пхаються одне перед другого. Чесно не вірю, що люди, які мають стільки енергії на всі ці дії не можуть потім банально постояти. Але іронія в тому, що вони так пхаються, аби сісти! Навіть якщо тролейбус приїжджає повний. Потрібно бачити як вони витягують шиї і дивляться чи є вільні місця, як презренно дивляться на когось молодшого по віку, хто сидить (а людині може бути і реально недобре). А потім, якщо місце все-таки звільняється, потрібно бачити як вони до нього пробираються - по ногах, тягнучи сумки з усієї дурі за собою, перевертаючи пів-тролейбуса.

Базари - львівські продавці (особливо на продуктових ринках) якісь особливо наглі. Впихнути погане, прихваливши - це просто стандарт. Або сказати "Я ж сказала, що молоко свіже!" коли перевіряєш дату виготовлення. Головне тут "я сказала", і тон - треба дякувати, кланятися і обходити ту грьобану будку 10-ою дорогою. Торгівля з землі іде повним ходом, і дивом даєшся як в одному місті поєднується гламурний Південний і "земляний" Привокзальний. Але ж якщо торгують, то значить хтось купує???

Ще є поняття "львівської інтелігенції", від якої мене кидає в шок (люди, які застрягли в 20 роках минулого століття). В центрі на вихідних катають на "бричках", коники какають на дорогу, по клумбах вигулюють песиків (бо нема більше де), за центром починаються райони "після війни", і все це покрито великим шаром гламуру а-ля "Львів - культурна столиця України". В мене особисто такого враження нема - звичайне місто з поганою інфраструктурою, занедбаними пам’ятками, і великими амбіціями на "роль" в державі. "Роль" тримається на пафосі і страшних легендах про бандерівців, хоча реально половина міста російськомовна.

Пишу не для того, аби принизити Львів - просто так почуваюся у ньому.

3 коментарі:

AMA сказав...

А мені просто сумно коли то все бачу. Одного не розумію, чому інші міста відбудовують, а Львів занедбують, іноді складається враження - спеціально. Будемо сподіватись, що все зміниться.

Lady Engineer сказав...

Ги. Довго думала, що сказати і вирішила - нічого не буду говорити ))) Бо у всіх відчуття різне )))

Unknown сказав...

P.S. до першого - а може і неїхати? ;))))) хоча Львів я теж не люблю, о т Франківськ інша річ.