22 жовтня, 2007

Феррарі - Райконен - ЧЕМПІОНИ 2007!!!

Р: Ур-р-р-ааааа! Абсолютно неймовірний сезон Формули-1 зразку 2007 року закінчився так само неймовірно - я міг тільки мріяти, математика могла тільки заперечувати шанси, а реальність, як завжди, виявилася куди неймовірнішою. Кімі - молодець, тепер в мене є номер 1 в Формулі. Після виходу Шумахера на пенсію я однозначно вболівав за Феррарі, не роблячи ставки на когось із пілотів. Маса, як на мене, не має чемпіонських амбіцій, він чомусь дуже схожий мені на Барікелло (може, тому, що обоє бразильці). До Райконена я приглядався - адже я так щиро не любив його за рулем МакЛарена. Але до кінця сезону він показав себе бійцем, справжнім "ферраристом" - витискає з машини все, що та йому може дати. Як розказував коментатор, в МакЛарені нарікали на Райконена, що причиною частих технічних сходів є власне його схильність витискати з машини все, і, мовляв, варто інколи берегти техніку... В Феррарі ж завжди ставлять на гонщика, який може витиснути максимум з машини, яку видасть-на-гора Скудерія. ВИЙШЛО!!!

Протягом сезону кілька раз було відчуття, що все, шансів більше нема, відрив в чемпіонаті надто великий. Таке відчуття було ще 2 гонки тому. А вчора з кожною хвилиною, ближчою до фінішу, приходило відчуття що справедливість є, і МакЛарен буде покараний. Стільки факторів мало скластися до купи - Хемілтон не мав фінішувати вище 6 місця, Алонсо - не вище 3, Райконен - обовязково перший. Абсолютно фантастична гонка - старт, командна гра Феррарі, коли Маса блокує Хемілтона, даючи Райконену вийти на 2 місце, а Райконен блокує того ж Хемілтона, дозволяючи Алонсо обійти його; помилка Хемілтона, що коштувала йому кількох позицій; проблеми з коробкою передач, які відкинули його на 17 місце; шустрість БМВ, які протягом гонки тіснили Алонсо на 4-те місце; і от вже до фінішу кілька кіл, Хемілтон на "потрібному" 7-му місці, а два пілоти попереду влаштували справжні розбірки, обганяючи один другого... Серце йшло в пятки, зіткнуться - і Хемілтон чемпіон. Феррарі зіграло по королівськи, переставивши Массу і Райконена місцями на піт-стопі. Райконену зовсім не обовязково було встановлювати найшвидше коло, коли його позиції нічого не загрожувало - але він хотів бути кращим у всьому, він вірив у свою Феррарі і витис з неї максимум.

Бравіссімо, я просльозився після фінішу, чого не бувало вже 2 сезони формули. Я був щиро радий за фіна, якого впереше побачив з посмішкою на обличчі. Смак чемпіонського шампанського був відчутний всім прихильникам Феррарі, ура!

А: Додам кілька думок - не можу не поділяти радість за Феррарі і окремо за Кімі Райконена. Це було дійсно грандіозно. Перша гонка, протягом якої мені жодної секунди не хотілось заснути, навіть такої думки не виникало. Бо, як правило на колі 8-10 я занурювалась у глибокий сон, в який мене опускав звук тертя шин болідів об асфальт треку. А тут, такий неймовірний політ, просто супер.

Взагалі, вчора коментатор сказав, що Формула 1 тепер поповнилась рядами нових вболівальників, тож можу сказати, що ще одним це точно.

Кімі Райконен - молодець і Феррарі - The Best!!!


3 коментарі:

Анонім сказав...

Ну ось Роман і Анну заразив гонками...
Я ж не витримаю з двох сторін фотографій і постерів всіх "Шумахерів" (перепрошую, більше нікого не знаю) і машинок )))
Але - вітаю всіх фанів з перемогою )))

AMA сказав...

Ну шумахера я клеїти не буду, бо просто не застала розквіту його кар’єри, вистачить і одного в центрі кімнати :))))))). А от про машинки подумаю ;).
Це класний вид спорту, особливо якщо врахувати, що мені подобаються автомобілі :). А про Феррарі можна і помріяти :).

Unknown сказав...

Так захоплююче написано, що хочеться бігти і включати телевізор і дивитись гонку. Дар писанини то природній дар. Роман ти молодець! Вітаю з новим кумиром.