З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!!!

А: Ну ось і залишилось зовсім мало часу до одного з найулюбленіших свят - Різдва, іншими словами Коляди :). Саме це свято залишило в спогадах багато приємних моментів святкування. Ще будучи дітьми ми ходили колядувати і вітали господарів домівок вінчівками присвяченими народженню маленького Ісусика. Правда, похвалитись досвідом колядування по чужих хатах не можу, так як на коляду ходили виключно до рідних, чи друзів ;). Це завжди було цікаво і весело. Не одноразово повертались з батьками додому, коли було вже далеко за північ і сніг скрипів під ногами від морозу. Нічого нас тоді не хвилювало, ні те, що було вже пізно, ні те, що холодно, бо панував настрій Різдва :).

Р: а я в дитинстві ходив по хатах, до чужих дядєньок і тітеньок :) насправді це весело, і буває по-всякому. Одного разу ми пішли в хату-будку, яка стояла позаду інших хат. Взагалі не знали чи там хтось живе, а натрапили на молоду жіночку. Вона була така рада нашому приходу! Сказала, що ми перші колядники (хоч ходили ми як правило на другий день), бо ніхто туда не заходив. Здається получили ми тоді по 5 рублів (що на ті часи, самі розумієте, було колосальною сумою). Тоді це дійсно була маса фану - получати за це гроші, але ми щиро старалися. Ми - це я і моя сусідка, що живе вище, з якою я вже енний рік не говорю :) - ще один приклад того, як в дитинстві все по-іншому. Зате намагалися бути оригінальними і співали якісь цікаві коляди як-от "Добрий вечір тобі", в два голоси.

А: Пізніше ми стали дорослішими і почали створювати вертепи з друзями :). Софійка завжди отримувала роль смерті ;). Але мушу визнати, що смерть була чарівна, у білому шлюбному платті нашої мами, з фатою замість шалі, та з косою. В роль вона входила повністю. А я зажди була пастушкою. Команда у нас була велика, чоловік так з 15, були там і жид і чорт і три королі і ангел і пастухи. І поки ми встигали зайти поколядувати до кожного додому, то свята вже закінчувались і частенько ми їх продовжували до числа так 10-го. Незважаючи на втому і холод це було надзвичайно. Жодне інше свято не приносило стільки єднання та веселощів. А колядки лунали скрізь. Батьки кожного з нас часто плакали, коли слухали наші вистави та колядки, плакали від радості ;).

Минулого року нам вже не вдалося зібрати вертеп, тому ми святкували Різдво невеличкою компанією, але воно все одно було веселим та цікавим.

Р: В вертепи мені ніколи не доводилося ходити, але це завжди була подія, коли в хату "заривався" вертеп. Різдво - свято яке треба пустити в душу, незважаючи на релігійні погляди, воно несе радість і світло - то чому б йому і не відкритися?

А: Не можу дочекатись запашної куті та дзвінкої коляди. Сподіваюсь, що цього року знову зберемось і відсвяткуємо як то має бути, незважаючи на те, що вихідний тільки один день і у вівторок зранку нам треба буде їхати на роботу. Різдво ж буває тільки раз у рік, тому зовсім не хочеться його втрачати, або просто просидіти вдома.

Р: кутя!!! хай живуть необмежені кількості і коліки в животі! кутя посеред року - це ж не кутя на Різдво, кутя на Різдо - оце свято!

Усім бажаю Смачної Куті та Веселої Коляди!
ВЕСЕЛИХ ВАМ РІЗДВ’ЯНИХ СВЯТ!!!