Цих вихідних ми збиралися на підсніжники, а потрапили на шашлики! Несподіваний поворот подій навіть для нас самих, якщо зважати, що погода була не дуже. В суботу падав дощ, в неділю його не було, ми прийшли до батьків в гості, а вони замаринували шашлик. Недовга суперечка де його краще жарити - чи на подвірї відразу за стодолою, чи йти до сусідів на город до річки. Більшість вирішила лишатися біля хати, і получився такий собі а-ля американський сімейний пікнік.
Біля хати шашлик жарити дуже вигідно - все під рукою, до хати недалеко (якщо що забули, і як показала практика - бігали до хати багато раз то по одне, то по друге), дрова уже готові, підставкою для шомпорів може бути цегла, і багато інших зручностей, навіть сидіти можна на чомусь сухому :). Звісно, ми великі прихильники лісу, і відпочинку на природі, але в лісі поки дуже сиро і мокро (я би навіть сказав що там болото ще непролазне), тому шашлик вдома - то виграшна альтернатива.
Чим ближче був шашлик до стадії готовності, тим більше домашньої живності сповзалося до нашого гурту. Собака, коти - всі приходили на запах, а спробувавши кусочок - почали відверто заздрити нам, хто доїв решту. Шашлик получився дуже добре прожарений, мякий і такий апетитний, що встиг бути з’їдженим набагато швидше, ніж охолонув. Домашнє винце, сімейний затишок, і сусіди... які теж прибігли на запах, і лазили по городах навколо, сподіваючись бути запрошеними. Ми, звісно, нікого більше не просили, сусідів ігнорили, і щиро з них реготали - нє, ну що за люди такі?
На радостях від такого дня вирішили в найближчому часі повторити процедуру, правда вчора розпочався піст, тому хоч перші дні треба бути чемними.
А ще шашликам передувало перевішування шпаківень. Вдома їх 4 штуки, але недавно були зрізаними дерева, на яких вони висіли (ну не всі, але частина :) ). Тому довелося налазитися по грушках-яблуньках, потягати шпаківні на вершки, поправити ті, що там вже висіли, і отримати масу задоволення від процесу (знову ж таки :) , а куди без задоволення!). В результаті поцарапав руки, а на ранок боліли дуже незвичні групи мязів. Чекаємо не дочекаємося як шпачкам будуть їхні нові домівки (в одному випадку получилася комуналка, бо шпаківні висять одна над другою). Якби не сів фотік, були би фотки, а так - будуть пізніше.
5 коментарів:
Ням ням ням, слюні досі течуть. Як я люблю шашлики і чекаю наступних вихідних ;)! А взагалі, тепер можна буде влаштовувати пікніки при кожній нагоді, бо ж прийшла весна ;).
Хочу фотки шпаченят!!!! ;-))))
Шашлик вдома то тєма!!! дуже зручно і дуже смачно.
ну якщо "хочу", то фотки обовязково будуть, через тиждень ;)
я хоч щойно перекусив, але вже ковтаю слюні :)
4 шпаківні - прикольно... А вмене є одна шпаківня, і я її весь час ношу з собою - на плечах :-) Зазвичай вона пуста пустісінька, я б сказав що там поний вакуум :-) Але час від часу туди поселяються вибрики і зчинюють галас і хаос :-) От така от шпаківня ...
Дописати коментар