І знову щастя

Не знаю, знаєте ви чи ні, але по пятницях ми влаштовуємо happy hours - збираємося всім проектом у своїй кімнаті (власне, весь наш проект - 9 людей, в одній кімнаті і поміщається) і влаштовуємо "щасливі години". Ідея перші тижні приживалася, по-різному бувало, але тепер всі від ранку пятниці чекають на ці години. Чудова нагода поговорити не про роботу, поспілкуватися з колегами після напруженого робочого тижня, і навіть побігати якусь стрілялку опісля. Пємо пиво, Wins чи BeerMix, розказуємо приколи і з гарним настроєм розходимося по хатах.

Наразі ми ще й практикуємо SCRUM, кожного дня в нас дейлі-стендап мітинги, на англійській, і з 11 до 6 ми спілкуємося виключно на англійській. Модифікуємо процеси під свої потреби, працюємо і допомагаємо один одному. Звісно, це можливо тільки тому, що робота не займає 130% часу, а якраз робочу норму. Тому є час для покращення процесу, для випробовування нових підходів. Саму ідею "щасливих годин" подали також замовники - коли вони їхали геть, то останньої пятниці виставляли пиво, і то було посеред робочого дня ;)

ЦІкаво, як би відреагував наш менеджмент, якби вони прийшли в кімнату, коли ми пили пиво з замовниками? Думаю, сказав би, що гарна ідея... А що би було, якби замовників там не було? Думаю, провели би потужне мізковтирання. Для прикладу - сьогоднішня ситуація. Ми закомітили з самого ранку чортову купу коду, позаду два тижні дуже напруженої роботи. А сьогодні получився майже релаксовий день - залишковий тестінг, дрібні фікси... Зрозуміло, що ніхто не гонить, бо клієнт і так проснеться тільки по 4... Гарний шанс почитати що в світі коїться. Зайшов до нас один топ, до нашого шефа. А коли виходив, показав на моє і сусіда робоче місце і видав афігенне "Ці два місця нічого не роблять". Сказати вам моє враження чесно? Та пішов він... Я міг збиратися на обід, міг відпочивати тих 10 хв на годину, які мені відведені законодавством, міг просто не звітувати цей час, міг запустити билд, і чекати, поки він закінчиться. Я міг робити все що завгодно, якщо від того клієнт не стає менш хеппі. Цікавий підхід до менеджменту, вам не здається? Але так завжди трапляється, коли випадкових людей виносить на верх, і вони починать керувати "по панятіях". Щиро ненавиджу отаких от тупорилих.

Щастя цього тижня було і в черговій нагоді построїти наш ХР (відділ персоналу). Ну лаханулися вони з овердрафтом - написали, що нам по замовчуванню підключили його на зарплатні карточки, і дали мейл чувака з банку, якого контактувати для відключення послуги. А овердрафт не фіговий - під 21% річних. Тобто якщо хтось краде твою карточку і знімає гроші, плюс вицапує суму по овердрафту, то краще зразу кидатися в біга, інакше банку ще і винний будеш... Зав’язалася не дуже ввічлива з сторони банку переписка, яка закінчилася їхніми ж вибаченнями, присоромленням ХР, додатковим листом з абсолютно зміненою суттю (виявляється овердрафт по замовчуванню відключений, а чувака треба було контактувати для підключення). Кумедно було, але банківський чувак ще потім пробував писати мені листа, дослівно: "Пане Романе можливо в нас відносини наладяться коли ми поспілкуємось по телефону в живу.???? Бо розмова по мейлу не виходить …. ". Хм, а про що мені з ним говорити? Зате зявилася чудова нагода висловити все, що я думаю про їх банк (див. попередній пост), і прийшло щастя :)

Одним словом щастя - поруч, кожного дня. Незалежно в якій формі, позитив це чи великі розборки, злети чи падіння. Його просто треба відчувати, заходіть на хеппі години!