Поділюся двома страшними історіями.
Перша трапляється зі мною уже енний раз підряд, коли я йду в супермаркет Сільпо. Це не раз і не два, це вже мабуть 5 чи 6, і всі підряд. Як правило туди ми йдемо після роботи, відповідно я з своїм рюкзачком СофтСерва, який треба здати в камеру схову. Ну от, кожного разу мені дають той самий номерок - 46. Вчора я стояв і з завмиранням серця чекав, чи це буде він чи не він. ВІН! чесно кажучи, не знаю навіть як реагувати, 46 не було раніше в переліку моїх улюблених чи фартових чисел, але вже 2 роки ця цифра мене просто переслідує.
Почнемо з того, що живу я в будинку №46 (в Долині). Чим не фатум? Під цією цифрою пройшла більша частина мого життя. 2 роки тому ми поїхали в Крим відпочивати (з мамою). Приїхали, зареєструвалися. Нас поселяють в домик ... №46, ну ми звісно прикалувалися, що точно не загубимся, бо то домашній номер будинку. Далі - веселіше. Приходимо на обід, там також закріплюють за конкретним столиком, і нам дістається, БІНГО, номер 46... В нас очі починають лізти на лоба, ми навіть перепитувалися чи то номер столика йде такий як номер будиночку, нас запевнили, що ні... ну і судячи з того, що за нашим столиком сиділи люди з будинку-не-46, то так воно і було. Містика? - якщо і так, то вдала, бо жити там було затишно :)
Історія 2. Сьогодні, ніч. Я захотів попитки, а в нас є відкритий сок яблучний. Іду на кухню, світло не включаю. Дістаю собі кружку, банку, нахиляю банку на край кружки, ллю... Ллю швидко, аби не розлити, і чую, відчуваю, навіть бачу (і то в темноті!!!) як сік тече, хляпа, ллє по ногах, столі, і підлозі... Здивуванню мому нема меж, бо банка на краю кружки, а все ллється назовні... І тут мене допирає, доганяє, освітлює - а кружка то стоїть вверх дном, бо її звечора помили, і поставили, аби стікало :) Я сміявся голосно, прийшла Анна подивитися, потішилися разом, позбирали сок ... Йшла 2-га година ночі.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
6 коментарів:
Так, це 100%-ва правда, підтверджую, бо сама є свідком цих всіх подій ;)!
Але з соком то було просто купа фану :))))))).
Ми потім разом довго реготали. А ще у нас над ліжком тепер на стелі купа зірочок, які світяться, коли темно, і це так прикольно. Їх Роману подарували ан роботі на ДН, як додаток до всіх іграшок, і ми тепер ніби в казці засинаємо під зірками.
на підвердження вищесказаного перейменовую статтю, додаючи зірки до назви :)
історія із кружкою то вигон, я тут сміялась (Роман ти уже вибачай ;) ), реально уявила як ти стоїш і лиєш сік в кружку вверх дном. буває. що лишній раз доказує - коли людина сонна, то жити на світі весело.
а магія цифр в нашому житті це класна штука. числа магічні і везучі, в кожного свої. мені завжди щастить на 13, 33 і все що має "3". сприймай це як те, що сонце світить, вода біжить, і числа є везучі.
краще результату годі і очікувати - розсмішити історією, яка для того і призначена :)
я "своїми" числами вважаю 10 і 12, ну а тепер треба і 21, 22 :)
А ще єдина маршрутка, яка після 23.00 їде з центру до вас додому має №46 :)
в перші тижні перебування в Львові я на 46 в центрі сів не в ту сторону, і поїхав на Топольну... екскурсія була тривалою, і добре, що шофер робив ще один рейс в зворотню сторону, і навіть не взяв з мене ще однієї гривні... :)
Дописати коментар