Славіку присвячується

Хто ще не знає - тепер я живу в Львові на квартирі сам, якщо не враховувати бабки ( :-) ), бо Славік повернувся до Івано-Франківська. Це майже як зміна сімейного стану, бо жили разом з ним ми майже 3 роки (не дотягнули зовсім чуть чуть). Довше в свому житті разом я живу з батьками, і жив з Костіком. 3 роки в вимірі часу назад - це дуже довго, довго настільки, що багато подій просто важко згадати. Головне - що було багато хороших подій, багато цікавих подій, були просто буденні дні, а про всі "інші" дні я вже забув ;).

Згадаю хіба кілька самих яскравих:
- перша квартира - без вікон, проживання в режимі виселення і повна хата людей, які сплять на підлозі :-)
- квартира в центрі, де ми не мали ключів до дверей в підїзд (якщо ЦЕ можна назвати підїздом :-) ), і одного дня, коли ми вперше засиділися на роботі до енної години ночі, ми просто не змогли пробратися всередину. Попробували поспати на лавочці, не получилося - і класно! а то пропустили би такий перфоманс на високому замку. Дотепер це все яскраво памятається - двоє абсолютно нереальних по буденним міркам чуваків з Києва, які поверталися з відпочинку дикуном в Криму. Попереду в них були Карпати, а наразі вони з своїми барабанами будили сонний Львів. Це було драйвово, головне, що просто, але просто супер! (добре що наступний день був пятниця :-) ). Барабани я вам скажу то сила!
- о, наступна квартира то ціла епоха. Більше 2 років, ліжко, яке могло розїхатися в будь-який момент, навіть посеред ночі, що воно успішно і робило :-), син хазяйки, який міг прийти пяним в будь-якій годині ночі, що він успішно і робив, і привести страшних-престрашних "родичок". Тут ціла історія - нас з Славіком запідозрили в "не тільки дружніх стосунках", зато ми відмазалися від їх гулянки на всю ніч, і получили в презент книжку "100 правил сексу" ( чи щось в тому роді ), яка потім довго ще стояла в нас на шафі, і мабуть хазяйка про нас також думала не найкращим чином :-). Як було приємно звідти все таки забратися :-), Славік згадай як там пахло в ванні :-)
- читання книжок по ночах - оце був марафон! Спробуйте почитайте "Черный отряд" Глена Кука, всі 10 частин, і ви зрозумієте як це довго.... :-) Зате скільки обговорень і фану

Якось не було часу підсумувати цей період життя в безспосередній розмові, тому роблю це на блозі. Славік, хай люди, які живуть поруч, получають фан не менший, ніж ти, не згадуй про мене погано ;-), до нових зустрічей по роботі і просто.
А ви, хто читає, приходіть в гості до мене і бабки ;-).